Правда про весняне рівнодення: язичницький “Великдень”, дружина бога і кролики
Березень 20, 2016Весняне рівнодення – це час поклоніння безмежній силі природи, яка оновлюється після зимового сну.
Весняні свята у давніх українців стартували у рівнодення – це був їхній варіант нашого сучасного християнського Великодня. Пам’ятають про весняне рівнодення і досі, хоч і відзначають його лише прихильники язичництва.
Загалом весняні свята у слов’ян вирізнялись багатством обрядових дійств, і навіть християнський Великдень, який прийшов на місце язичницьких святкувань оновлення природи, зберігає елементи древніх ритуалів. Йдеться про обрядове печиво, фарбування яєць, поклоніння культу предків, ігри молоді, очисні обряди та дії, що мають відігнати зло. Спробуємо зазирнути глибше в основу цих обрядових дійств наших предків та інших народів.
Богиня весняного рівнодення
Саме цього дня язичники величають богиню як образ оновлення природи. Сучасні неоязчники називають це свято Остарою (або Еострою), на честь давньогерманської богині весни. Християни раніше в цей період відзначали Благовіщення – день, коли Діва Марія дізналася про зачаття. За старим стилем це свято припадало на 25 березня.
В імені богині весни Еостри легко почути імена древніших богинь – Іштар, Іннани, Астарти, Афродити, Ашери. Останнє ім’я варте окремої уваги – деякі дослідники вважають, що так могли звати дружину бога Йахве (Єгови). Часи і імена змінювалися, а богиня весни залишалася, і дійшла до терен Європи. Її ім’я дало назву Великодню у Європі – Easter.
Еостру зображали у вигляді молодої здорової жінки, яка символізує весну, – вона ще молода, але вже внутрішньо зріла.
Для древніх народів весняне рівноденням було точкою, коли колесо життя “перезавантажується”, коли богиня весни, родючості, вранішньої зірки тощо приходить на цю землю і дає життя тваринам та рослинам. У деяких варіантах міфу на землю повертається коханий чи чоловік богині і вся природа радіє цьому.
Прадавні звичаї українців
Давні українці завжди кликали весну. Навіщо вони це робили? Із магічного погляду вважається, що вшанування точок-свят на колесі року допомагає природі бути циклічною, а одній порі року – змінювати іншу.
Протягом усієї ночі весняного рівнодення, а пізніше і Великодня, молодь палила багаття. Для язичників вогонь є важливою очищаючою стихією, стихією трансформації.
Танці по колу під час весняних дійств символізують рух Сонця, пришвидшення розквіту природи. Серед ігор молоді чимало підкидань та підскакувань – вони символізують магію росту рослин.
Важливим для язичників є культ предків, адже ті, хто пішли із цього світу, незримо спостерігають і оберігають нас. Тому на кладовище і нині несуть їжу, яйця і живі “обідають” разом із мертвими.
Яйце як символ нового життя
Для українців символом Великодня є писанка, але звичай розмальовувати яйця є значно древнішим. Існує писанка, котра датується ще ІХ століттям, тобто вона була створена ще до хрещення Руси-України. Але виготовлена вона із глини. А символом, які малюють на писанках – тисячі і тисячі років, адже деякі із них сягають часів Трипілля.
Іноді яйця закопували у землю, щоб передати їй цілющу силу родючості. У міфологіях багатьох народів існування світу починається саме із яйця, з котрого з’являється земля, вода і небо.
Плодючі зайці і кролики
Символ великоднього зайця чи кролика не є таким поширеним в Україні, як в США чи Європі. Проте там він шанується нарівні із яйцем. Цей ссавець, який відомий своє сексуальною нестримністю, є символом грецької богині кохання і родючості Афродити. Тож не дивно, що кролик увійшов до її “почту”.
У давнину молоді чоловіки напередодні весняного рівнодення полювали на кроликів і приносили їх у жертву богині весни. Пізніше зайчиків стали виготовляти із печива та шоколаду, а потім великодній кролик став символом дитячих забав, під час яких треба шукати яйця, бо нібито саме заєць забирає яйця у пташок і розфарбовує їх.
На жаль, сучасні люди відійшли від древніх шанувань і перетворили свята на період набивання шлунку, після кого борються із гастритами і весняними депресіями. Проте якщо ми хоча б спробуємо жити в гармонії із циклами природи, це вже дасть нам великий шанс змінити своє фізичне і духовне самопочуття на краще.
