Як зробити українців щасливими — 11 висновків з глобальних досліджень

Декларація Незалежності США 1776 року проголошує: «Ми виходимо з тієї самоочевидної істини, що всі люди створені рівними і наділені їх Творцем певними невідчужуваними правами, до яких відносяться життя, свобода й прагнення до щастя».

Проте лише останнє десятиліття окреслило реальний крок до «щастя». А саме – численні дослідження того, які саме умови породжують безпосередню задоволеність життям.

Для початку поглянемо на головні міжнародні індекси.

Better Life Index від OECD містить 11 аспектів добробуту.Індекс соціального прогресу (SPI) містить 54 показники щодо базових потреб людини, основ благополуччя і можливостей прогресувати, враховуючи соціальні і екологічні потреби громадян.

В України – 65,69 балів зі 100. Туреччина – 66,24; Південна Корея – 77,7, і Польща – 77,98. А от Норвегія з Данією маєють відповідно 88,36 і 86,63 балів.

Індекс The Legatum Prosperity Index™ вводить нестандартні складові розвитку.

Україна у цьому рейтингу на 70-му місці. Туреччина – на 78.

Отже,у підсумку маємо сумну позицію із житлом, захворюваннями, повітрям, самогубствами, питною водою, руйнацією природного середовища та біологічного різноманіття, порушенням прав власності, релігійною нетерпимістю, нетолерантністю.

Маємо песимізм щодо економіки, недовіру до влади, фінансових і державних інститутів, низьку трудову мобільність.

Зауважте: деякі країни одночасно є лідерами економічного зростання і «антиподами» самопочуття громадян. Наприклад, Туреччина та Південная Корея – «багатіють» надмірною працею, соціальним відчуженням, проблемами зі здоров’ям, патерналізмом, небезпекою на вулицях, нетерпимістю у суспільстві, проблеми з екологією і питною водою, незадовільною якістю житла зводять нанівець економічні досягнення у повсякденному самопочутті людей. Отже:

Висновок №1. Економічний розвиток країн не завжди збігаєтся з якістю життя та рівнем задоволеності населення.

Деякі світові організації пішли далі та задекларували спробу безпосередньо виміряти рівень «щастя».

Міжнародний індекс щастя має три показники: суб’єктивна задоволеність життям, очікувана тривалість життя і стан екології.

Індекс Світового Щастя ООН включає шість показників: ВВП на душу населення, соціальна підтримка, здоров’я та очікувана тривалість життя, свобода вибору в житті, великодушність, довіра або відсутність корупції.

Але ці”рейтинги щастя” лише фокусуються на кількох факторах з інших індексів і не додають нічого нового до розуміння умов «щастя».

Україна за рівнем «щастя» у 2016 році опинилася на 123-му місці, Туреччина – на 78, Південна Корея – на 58, Польща – на 57, Росія – на 56. На першому місці Швейцарія, далі – Ісландія, Данія, Норвегія і Канада.

Політичний поворот до щастя

Серед урядів багатьох цивілізованих країн ми спостерігаємо тренд на переорієнтацію державної політики з кількісного зростання галузей – до покращення самопочуття людей, наприклад,Франція, Британія, ОАЕ.

Тим часом, у 2015 році, за даними Gallup International, рівень задоволеності життям в Україні впав до мінімуму за 10 років і становить 4 бали з десяти.

Бідними себе вважає 79%, а 36% респондентів страждають через свій низький рівень життя. Але політики дебатують нескінченні «першочергові зміни», забувши про те, навіщо взагалі українцям реформи.

«Як зробити людей щасливішими, не чекаючи десятиліттями „економічного дива“?» – ось що реально хвилює громадян. Розберемося.

Щастя і гроші

Між щастям і логарифмом доходу спостерігається лінійна залежність – однакова для багатих і для бідних. Збільшення доходу на 10% призводить до зростання щастя на 0,02-0,04 бали за шкалою від 1 до 10.

Для багатих країн (з ВВП на душу населення > 15 тисяч доларів на рік) «формула щастя» така:Рівень Щастя = 1.08*log(ВВП).

А для бідних: Рівень Щастя = 0.35*log(ВВП).

Тобто кожні 100 доларів приросту ВВП мають у багато разів більший ефект у бідних країнах, ніж у багатих.

Висновок №2. Навіть незначне збільшення доходів бідних українців серйозно вплине на рівень задоволеності життям більшості населення.

Спостерігається сильний взаємозв’язок між рівнем доходу і повсякденними відчуттями людей:

Але існують відчуття, які статистично слабо пов’язані з доходами: відчуття втоми, цікаві знання та справи, стурбованість, любов.

Дослідження показують, що з доходом вище 75 тисяч доларів на рік, емоційне задоволення життям починає залежати від інших факторів: особливості темпераменту людини або випадкові події з ним.

Висновок №3. Створюючи умови для стимулювання позитивних відчуттів, можна робити життя громадян щасливіше, незалежно від рівня добробуту.

Розглянемо детальніше деякі найбільш вивчені аспекти щастя і задоволеності життям.

Робота

Люди витрачають на роботу більше половини усього свого життєвого часу. Але одночасно робота – найбільше джерело розчарування для переважної більшості населення світу.

За дослідженнями Gallup – 63% працівників світу не задоволені тим, чим займаються. 24% вкрай незадоволені, нещасливі і ворожо налаштовані до роботодавця. Лише 13% задоволені.

Дослідження ОECD вказує на те, що самозайняті люди більш щасливі, ніж наймані працівники (серед заможних людей).

Ключову роль у задоволеності роботою грають психологічні аспекти – різноманітність праці, її усвідомленість, суспільна цінність, характер взаємин з колегами і керівництвом.

В Україні своєю роботою задоволені лише 10%, у Білорусі – 9%, в Азербайджані – 5%.

Довга тривалість дороги до роботи робить людей хворими і не сприяє щастю. Шлях на роботу, триваліший за 22 хвилини, помітно знижує рівень самопочуття.Роберт Патнем виявив, що участь людини у житті громади падає на 10% за кожні 10 хвилин, проведених у дорозі на роботу.

Висновок №4. Ощасливити 90% населення України можна збільшивши захищеність працівників та зменшивши ризики пов’язані із втратою роботи, підвищивши справедливість оплати та прозорість відносин, завдяки якісній профорієнтації та сприянню трудовій мобільності та впорядкуванню системи громадського транспорту.

Середовище проживання

Еволюційні психологи Сатосі Канадзава і Норман Лі стверджують, що висока щільність населення знижує рівень щастя. Статистика Британії підтверджує – у містах живуть найбільш нещасні люди.

Є припущення що це – наслідок впливу зелених просторів, відчуття спільноти, інстинктивних реакцій на густину населення тощо.

Погано для задоволеності: життя в бідному районі (навіть у людей з високим доходом), шум, високий рівень злочинності, брудне повітря, орендоване житло порівняно з приватним, життя на високих поверхах та в цілому у багатоквартирних будинках, низька якість житла.

Позитивновпливають – природні ландшафти та пішохідні зони.

Висновок №5. Українці в пошуках роботи переїжджають у великі міста. Зазвичай вони живуть в некомфортних орендованих умовах, розривають старі соціальні зв’язки та мають проблеми з новими стосунками. Зовнішній вигляд будинків та зручність міст для людей в Україні перебувають у занепаді, відсутня шумова ізоляція на дорогах, натомість усюди мерехтять безхатьки.

«Сенс життя» та релігія

Соціологи помітили, що люди, які вірять в Бога, більше задоволені життям, менше схильні до депресій і тривог, схильні до більш здорового способу життя. За шкалою задоволеності від 0 до 100 середня різниця становить 4,5 пункти.

Віктор Франкл, засновник третьої Віденської школи психології вважав прагнення людини до пошуку і реалізації сенсу свого життя – основним вродженим двигуном поведінки і розвитку особистості.

Висновок №6. Релігія є найбільш розповсюдженою формою пошуку «сенсу буття» на Землі, проте лише однією із можливих.

Враховуючи сучасну тенденцію західного світу до секуляризації та послаблення релігійних переконань, альтернативним шляхом пошуку сенсів постає психологічна терапія тафілософські практики, що сприяють пошукам свого «Я» та збільшують відчуття сенсу.

Нерівність

Нерівність негативно пов’язана з добробутом. Проте, вплив нерівності доходів на суб’єктивне благополуччя залежить від реальної або гаданої соціальної мобільності (Сеник, 2005; Alesina, 2004).

Висновок №7. Якщо люди вважають, що мають можливість зростати, то вони почуваються щасливіше. А отже – потрібне промо соціальних ліфтів та персональних історій успіху.

Розподіл активів в Україні за індексом нерівності «Джині» у 2015 році за шкалою від 0 до 100 становить – 91,6 (Global Wealth Databook 2015, CreditSuisse) – майже найвищий у світі показник.

Довіра

Довіра є одним із найсильніших факторів благополуччя.

Збільшення довіри до людей, сусідів і поліції за впливом на задоволеність життямеквівалентнеподвоєнню доходів. Причому одночасно можна довіряти одним інститутам і не довіряти іншим.

Дослідження TNS за серпень 2015 року демонструє: недовіра громадян України до усіх публічних інституцій досягла критичної позначки. Найбільше недовіряють люди партіям, ВРУ, судам, уряду, прокуратурі й МВС.

Висновок №8. Радикальні зміни в різних сферах відносин у країні здатні відновлювати довіру та покращувати самопочуття людей.

Генетика та біологія

По суті усі емоції, незалежно від причини їх виникнення, переживаються людиною завдяки природному виділенню в мозку тих чи інших хімічних речовин – нейромедіаторів. Ендорфіни, серотонін і дофамін – нейромедіатори «щастя».

Особливості вироблення нейромедіаторів в організмі залежать від його геному. Міжнародна група генетиків з 17 країн виявила два гени, пов’язаних із депресивними симптомами, і 11 генів, пов’язаних з невротизмом. Зв’язок геному з невротизмом і ревнем задоволеності виявили також і в Центрі CAGE Уорікського університету Англії.

Дослідження вчених з Болгарії та Китаю з’ясували вплив гена FAAH на рівень чуттєвого задоволення і рівнем больових відчуттів.

Вчені стверджують, що близько половини тенденцій до задоволеності життям визначаються генетично.

Біологічна природа «щастя» знайшла своє застосування в медицині. Наприклад заспокійливі засоби «антидепресанти» впливають на рівень різних нейромедіаторів. Сьогодні це найпопулярніші ліки в США. Приблизно кожен 10-й американець приймає антидепресант, більшість населення страждає від тривожних станів.

Висновок №9. Медичні препарати можуть компенсувати генетичні «прорахунки» у щасті та зменшити пригніченість від несприятливих умов.

Але безпечність таких лікарських засобів залишається під сумнівом.

Соціальна активність

Кількість соціальних зв’язків, їх міцність та час спілкування з друзями пов’язані з більш високим рівнем задоволеності життям, відчуттям щастя і зменшенням симптомів депресії; люди, які часто контактують з родиною, друзями та сусідами мають суб’єктивне благополуччя більше, ніж люди, які не контактують.

На самопочуття також позитивно впливає активна участь у житті спільноти, або ж членство у неурядових організаціях.

Висновок №10. Кожна людина може покращити власне самопочуття шляхом збільшення своїх соціальних контактів і громадської активності, покращуючи відносини з друзями, сусідами і родиною.

Шлюб

Дослідженя показують, що бути одинаком гірше для благополуччя, ніж бути у парі. Проте значний час, проведений у турботі про інших, зменшує задоволеність життям, викликає депресивні симптоми та зменшує почуття особистої майстерності.

Догляд за своїми дітьми погано впливає на самопочуття і психологічний стан обох статей і приносить менше позитивних емоцій, ніж час, проведений з сім’єю та друзями.

Висновок №11. Розвиток системи дитячих садків та закладів догляду за людьми похилого віку зменшить психологічне навантаження на населення. Водночас розвиток культури належних відносин між партнерами – збільшить рівень стабільності стосунків і як наслідок покращить самопочуття людей.

*   *   *

Накопичивши дані, вчені роблять спроби оцінити важливість кожного фактору.

OECD встановили високий зв’язок задоволеності життям – із доходом, працевлаштованістю, житлом, охороною здоров’я, якістю питної води. Кількість кімнат на одну людину має найвищий зв’язок.

Дослідження Helliwell and Putnam (2005), Di Tella et al. (2003), Wolbring et al. (2011), Blanchflower and Oswald (2011) показують найвищу кореляцію щастя із рівнем довіри у суспільстві, відносинами з друзями, довірою до сусідів і поліції, рівнем здоров’я, статусом одруженості, високим рівнем доходу і працевлаштованістю.

Аналіз кореляції даних European Social Survey виділяє оцінку людьми макроекономічних умов, загальний рівень оптимізму, стан здоров’я, оцінку роботи уряду і роботи системи охорони здоров’я. За ними – зовнішня оцінка своєї особистості й особистих досягнень, особистий дохід.

Що робити українцям?

У розмовах про реформи головне не забути, для чого вони у підсумку. Вище ми побачили багато шляхів того, як зробити людей щасливішими, не чекаючи десятиліттями економічних проривів. А отже:

1. Урядовцям – взятися за швидкі паралельні із «глобальними» реформами кроки, що покращать життя людей.

2. Громадам варто передбачити умови «щастя» у власних стратегіях розвитку.

3. Основний закон країни – Конституція створюєтья для усіх громадян. Її мета – закласти ті інституційні умови, за яких усі громадяни зможуть наблизитися до свого щастя. Механізми, які забезпечують досягнення «щастя», мають стати підґрунтям основного закону і докорінно переналаштувати державну систему.

4. Розуміючи природу задоволеності життям, кожна людина чи організація на своєму рівні може запроваджувати відповідні зміни, запускаючи таким чином мультиплікатор щастя.

http://ridna.ua/