Чому на Землі більше немає таких величезних тварин, як динозаври?

Еволюція

Науковці досі не можуть дати однозначної відповіді – чому мільйони років тому на Землі жили гіганти, а нинішні тварини є значно меншими за розмірами. Це залежить від низки факторів.

За словами Герата Вермейджа – професора геобіології та палеобіології з Університету Каліфорнії в Девісі – бурхливий розвиток динозаврів на Землі розпочався близько 251 млн років тому (у так званий Тріасовий період).

Завдяки сприятливим умовам довкілля прадавні істоти змогли еволюціонувати впродовж тривалого часу й стати величезними. Повітря було дуже добре насичене киснем, а їжі та інших ресурсів вистачало на всіх.

Сучасні ж тварини не мають можливості еволюціонувати у “вільних” природніх умовах, адже діяльність людства та зміни клімату змушують їх боротися за власне виживання.

Стадні інстинкти

На зменшення розміру тварин на Землі вплинула також і “соціальна структура” прадавніх істот.

Йдеться про те, що еволюція соціальної поведінки у ссавців призвела до нової форми домінування.

“Групове полювання дрібних хижаків робить уразливою навіть дуже велику здобич. Тобто фізіологічний гігантизм переріс у соціальний. Тварини стали “більшими” у зграях чи стадах, а не як поодинокі організми. Тому гігантизм втратив свою актуальність, принаймні на суші”, – пояснив Вермейдж.

Сучасні хижаки чудово “працюють” у зграї (ілюстративне фото: Рixabay)

Розмноження

Ще одним фактором, який не дозволяє сучасним тваринам виростати настільки великими, якими були колись динозаври, можуть бути особливості розмноження.

Самкам ссавців необхідно вирощувати малюків у власній утробі (впродовж періоду вагітності) і потім впродовж певного часу повністю опікуватися їхнім “добробутом” – годувати, вчити виживати, полювати і т.ін. При цьому ссавці зазвичай народжують відносно невелику кількість дитинчат.

Динозаври ж були рептиліями. Отже, процес розмноження вимагав від них набагато менших зусиль.

Самки робили кладки, після чого з яєць вилуплювалися малюки, які фактично самостійно “йшли у дорослий світ” – виростали до потрібних розмірів або ж гинули в юному віці внаслідок природнього відбору.

Температура тіла

Динозаври, на думку низки дослідників, регулювали температуру свого тіла лише частково. При цьому вони витрачали на цей процес неабияку частину всієї одержуваної енергії.

Згідно з дослідженням американських учених, деякі гігантські динозаври в ході еволюції могли стати холоднокровними.

“Ми припускали, що більшість динозаврів були теплокровними тваринами… Наш новий метод вимірювання швидкості метаболізму вимерлих істот показує, що дійсно багато динозаврів, у тому числі птерозаврів, які літали, були теплокровними”, – розповіла молекулярний палеобіолог з Каліфорнійського технологічного інституту Джасміна Віманн.

Водночас, за її словами, деякі травоїдні динозаври внаслідок еволюційних змін “перетворилися” на холоднокровних.

Вермейдж нагадав, що сучасні великі ссавці є теплокровними тваринами.

“Слону, наприклад, для того, щоб підтримувати свою життєдіяльність, потрібен величезний запас їжі. Але травоїдні динозаври здебільшого найімовірніше були холоднокровними. Це означає, що слону в середньому потрібно вп’ятеро більше їжі, ніж гігантським травоїдним динозаврам”, – зауважив професор.

Великим тваринам складно прогодуватися (ілюстративне фото: Рixabay)

Палеобіолог з американського державного університету в Таллахассі у штаті Флорида Грег Еріксон додав, що динозаври могли бути “чимось середнім” між теплокровними й холоднокровними істотами, тому величезним істотам “не потрібно було надто багато їжі, для відновлення втраченої енергії”.

Будова скелету

Під час сканування кісткової тканини деяких динозаврів, дослідники з’ясували, що трабекулярна (губчаста) кісткова тканина у цих прадавніх істот була влаштована інакше, ніж у ссавців. Завдяки цій відмінності динозаври могли мати менш щільні кістки, які були достатньо міцними.

Палеонтолог з Единбурзького університету Стів Брусатті розповів також, що деякі гігантські динозаври мали спеціальні “вентиляційні”, “легеневі” повітряні мішки, подібні до пташиних (зазвичай вони заповнюють простір між м’язами та органами, а також внутрішні порожнини кісток).

Вони були необхідні для стабільного охолодження тварин та забезпечення їх великою кількістю кисню (адже рептилії та птахи не мають повноцінних великих легких).

“У динозаврів повітряні мішки, ймовірно, сягали від легень до кісток, що створювало міцний, але легкий каркас. Завдяки цьому в динозаврів були сильні, але легкі скелети, що допомагало їм ставати все більшими та більшими. Це схоже на те, як височіють будинки завдяки внутрішнім опорним конструкціям. Хоча, звичайно, досягнувши певної межі, вони більше не росли”, – пояснив учений.

У сучасних тварин такого типу повітряних мішків немає, тому вони не можуть вирости до розмірів великих динозаврів.

Динозаври суттєво відрізнялись від сучасних тварин (ілюстративне фото: Рixabay)

Зуби

За словами Еріксона, ще однією відмінністю між динозаврами й сучасними великими ссавцями є зуби.

Перші мали можливість постійно їх “оновлювати”. Причому з віком зуби динозаврів не тільки “відростали” й залишалися міцними, але й змінювалися фізично.

Завдяки зміні типу зубів, більш дорослі динозаври могли полювати на більшу здобич. А отже – отримували змогу нарощувати свою масу і збільшуватися в розмірах.

Водночас ссавці позбавлені такої можливості.

Джерело