Про це повідомляє Центр протидії корупції.
Як зазначається, під час засідання у ВАКС щодо обрання запобіжного заходу стали відомі подробиці укладання скандальних контрактів та роль топчиновників Міноборони, в тому числі чинного керівника закупівельного оборонного департаменту Міноборони Тоомаса Нахкура.
Сторона обвинувачення зазначає, що Лієв та інші підозрювані у цій справі створили організовану злочинну групу.
Так, у червні 2022 року вони затвердили перелік товарів для поставки до Міноборони (зокрема, мінометних пострілів) та підготували проєкт державного контракту. Протокол про це з боку Міноборони підписав Лієв.
За версією слідства, бізнесмени Хорошаєв, посадовець “Львівського арсеналу” Сахненко та екскерівник департаменту закупівель зброї Міноборони Лієв забезпечували відповідні перемовини щодо виконання контракту та вчинили подальші дії щодо виведення коштів у готівку.
Нахкур, який надалі очолив Департамент військово-технічного співробітництва, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони, сприяв діям Хорошаєва, Лієва та Збітнєва та маскував їх.
Для створення видимості поставки у вересні 2022 року представник словацької компанії Sevotech Хорошаєв здійснив огляд товарів на території хорватської компанії. За результатами зробив фото і надіслав їх до “Львівського арсеналу”, а ті – до Міноборони. Після чого чиновники міністерства Лієв та Накхур затвердили комерційну пропозицію на закупівлю мінометних пострілів.
У жовтні 2022 року чиновники Міноборони, в тому числі і Лієв, які, на думку слідства, розуміли, що поставки не буде, уклали контракт на поставку мінометних пострілів на 100 тисяч штук вартістю 1,3 млрд грн без ПДВ. Передоплата становила 97% та передбачала відтермінування не більше ніж на 5 місяців.
Перша поставка мала відбутися до 10 грудня 2022 року. Розуміючи, що поставок не буде, Лієв разом з Хорошаєвим прибули до Хорватії, де Лієв здійснив повторний огляд товару для подальшого листування з МО щодо відсутності підстав невиконання контракту.
Також прокурори стверджують, що рішення про здійснення попередньої оплати порушували існуючі в Міноборони інструкції та погодження відповідними департаментами.
Проте, всупереч порядку, рішення про передоплату скерували на погодження тодішньому міністру Резнікову, після чого воно було затверджено.
У ЦПД зауважують, що ні тодішній міністр, ні його заступники наразі у справі як підозрювані не фігурують.
Зазначається також, що вже 17 листопада 2022 року на рахунки “Львівського арсеналу” надійшла передоплата. Кошти у розмірі 1,3 млрд грн відразу ж переказали з рахунку у державному Ощадбанку на рахунок у приватному банку Акорд.
Надалі придбали валюту і вивели її на рахунки підконтрольних компаній. У подальшому, на думку слідства, на території Хорватії ці кошти перевели у готівку і використали на власний розсуд. На рахунках “Львівського арсеналу” встигли арештувати 818 млн грн.
Пізніше Лієв напряму уклав контракт на постачання танкових пострілів за подібною схемою.
Повідомляється, що прокурор просить обрати Лієву запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативною заставою у 268,9 млн грн.
