Серце Львова: цікаві факти про Площу Ринок
Травень 4, 2017Площа Ринок – історичний центр Львова. У середині XIV століття за дорученням польського короля Казимира ІІІ німецькі колоністи започаткували власне на цьому місці класичне європейське місто із класичною ринковою площею (з німецької ринок перекладається “” і означає “кільце” або “замкнений простір”).
Кого тільки не вітала площа Ринок: польських королів, австрійських імператорів, “Советских” можновладців. Цією бруківкою крокували Петро І, Михайло Горбачов, Папа Римський Іван Павло ІІ.
Свою безпосередню функцію ринку площа виконувала до 1944 року, проте вже у минулому столітті тут торгували лише квітами, овочами. Наприклад, у цьому фонтані (фонтани на площі Ринок) перекупки могли відсвіжувати свій товар до нормального пристойного вигляду.
Півтора століття тому, тут було започатковано перше в Україні газове освітлення. Молоде покоління знає ці ліхтарі, як електричні.
Про те ще у 50-х роках минулого століття “вуйко-чарівник” підходив до цих ліхтарів із драбиною, довгою жердиною і запалював там світло, яке мерехтіло гарним синім кольором. А після того 20 років ці ліхтарі взагалі не працювали, місто було темним.
Майже сто років тому площею Ринок пролягла одна з перших в Європі колія електричного трамваю.
Площа ринок має 45 будинків включаючи Ратушу. Будинок №45 – цей будинок повстав на початку XVII століття, а у такому вигляді, в якому ми бачимо його зараз, він був реконструйований на початку XIX століття. На початку XX століття у цьому будинку містилася фабрика фірми Фредерік 000 компанія, єдиний на той час в Галичині 0000 центр свічок і воскових виробів. Вона випускала аж п’ять кольорів пасти до натирання підлоги, у сьогоднішніх магазинах, ми навряд чи знайдемо більше двох кольорів цієї пасти.
У середині XIX століття міська влада зобов’язала фірму постачати свічку для освітлення львівських вулиць, що вона й успішно робила до 1858 року, коли у місті було започатковане газове.
Але найславетнішим цей будинок є через те, що у 30-их роках минулого XX століття тут знаходився, мабуть, найзнаменитіший львівський ресторан “Атляс” – улюблене місце львівської богеми, тут збиралися художники, митці, поети.
З 2011 року традиції відновилися і у Львові знову працює “Атляс”.
Є типові львівські вирази, які добре знайомі львів’янам і майже не відомі поза межами Львова, такі як, наприклад, “зайти до пана Едзя”. Цей вираз означає, що колись власником ресторану “Атляс” був Едвард Терлецький і всі хто торгував на площі Ринок, ходили до нього в платний туалет. Власне, звідси і пішла фраза “піти до пана Едзя”, це сходити в туалет. Гумор пана Едзя можна оцінити, читаючи його правила для відвідувачів закладу, ось наприклад, “Тарілок, склянок і крісел, як аргументів своїх політичних та релігійних переконань використовувати не дозволяється” або ще “Гостям забороняється забирати додому ножі та виделки, а якщо вже конче, то не більше однієї пари на місяць”, “Певна кількість спожитого алкоголю уповажнює господаря до безкоштовної доставки гостя додому” або таке стосовно 000 бабці кльозетової має бути платний, чемний і без пропозицій”, і нарешті “Гості, які помилково чи випадково платять рахунки готівкою мають 100% знижку”.
Доля пана Едзя була цікавою, але й трагічною. Після захоплення Львова у 39 році “Советскими військами”, нова влада разом із “Атлясом” конфіскувала все майно ,нажите власником ресторану. Але Едварду Терлецькому пощастило, йому вдалося вислизнути з рук НКВД і він помер в Австралії простим робітником пральні.
З рестораном “Атляс” пов’язано багато цікаво історичних епізодів, після переходу Львова під комуністичне правління – сюди наїхало багато письменників, серед яких були Бажан, 000, Десняк і звичайно найславетніший з них російський радянський письменник граф Алексей Толстой. Ну письменники люди творчі, замість того, щоб піднімати радянську літературу, вони вешталися по львівських кнайпах і банально напивалися. Граф Алексей Толстой, відомий в пияцький колах майстер, казав “Ви, львів”яни, такі-сякі, а перепити мене не можете”. І тут львівські митці вирішили все-таки перепити графа, запросили його до “Атлясу” і почастували медівкою. Особливістю цього знаменитого напою, є те, що пити його можна довго і не відчувати жодного сп’яніння до того моменту, поки не станеш з-за столу. Легковажний граф пив-пив з львів’янами, а коли довелося вставати, спробував це зробити і не зміг. Довелося викликати 000 і везти легковажного графа Алексея Толстого 000 до готелю Жорж.
Граф оцінив достоїнста львівської медівки і наказав купити декілька десятків ящиків цього напою та відправити їх у спеціальному потязі до своїх маєтностей у Санкт-Петербурзі, тодішнього Ленінграду. В ресторані “Атляс” ставилися неймовірні рекорди. Наприклад, львівський поет і журналіст Хенріх 000 пиячив тут не виходячи 72 години, тобто 3 доби. А найближчим його суперником у цій суперечці поету Яну Каспровичу довелося протриматися лише 36 годин.
10 цікавих фактів про Площу Ринок
1. Площа виникла в XIV ст. внаслідок регулярного планування забудови за взірцем середньовічних західноєвропейських міст, як центр торговельного та суспільного життя міста.
2. Площа має розмір 142 х 129 м, її утворюють 44 будинки і ратуша в центрі.
3. Дворяни та вище духовенство мали право споруджувати будинки не вище трьох поверхів та розміщувати на фасаді не більше трьох вікон на одному поверсі. Це наклало свій відбиток на архітектурний вигляд Площі Ринок.
4. Нумерації будинків не було. Кожен будинок мав назву від прізвища власника або за елементами декоративного оформлення фасаду: “Під левом”, “Під оленем”, “кам’яниця Лукашевичів”.
5. На Площі Ринок був базар, який відвідували перси і англійці, турки і голландці, росіяни і французи.
6. На Площі виконувалися судові вироки та розміщувалося міське управління.
7. Ринок на пл. Ринок існував до 1944 р. В XIX—XX ст. тут торгували тільки продуктами рільництва — овочами, фруктами, молочними продуктами, а також квітами.
8. На початку XIX ст. на Ринку було споруджено чотири фонтани — по одному на кожному розі площі. (“Нептун” і “Діана” “Амфітріта” і “Адоніс”)
9. Фонтани Ринку не є фонтанами в прямому значенні цього слова — це криниці. Вода з них не б’є, а витікає двома струменями. Чаші фонтанів наповнювалися водою, а перекупки, що торгували на ринку, мили тут зелень і відсвіжували фрукти. А в 1914 р. козаки напували з фонтанів коней.
10. Після чергового акту вандалізму над скульптурою Нептуна, у 2007 р. Львівська міська рада прийняла рішення про розташування камер спостереження по периметру площі.
