Цього дня страту в Україні визнали неконституційною

29 грудня 1999 року Конституційний Суд України визнав, що смертна кара, яка передбачена деякими статтями Кримінального кодексу України, суперечить Конституції.

Смертну кару Україна успадкувала від СРСР разом з Кримінальним кодексом, який діяв ще з 1961 року. Приречених на таке покарання українців розстрілювали.

Скасування смертної кари було нагальним питанням для незалежної України. Адже таке покарання є недопустимим для країн, які входять у Раду Європи. Саме тому, ще до вступу в організацію у 1995-му, в Україні почав діяти мораторій на виконання смертних вироків.

Проте вже через кілька місяців страти знову повернулися, адже мораторій прийняли без належної процедури. Україні загрожувало виключення з Ради Європи, тому довелося діяти.

Та не тільки членство у Раді Європи було єдиною причиною для скасування смертної кари. Цього вимагали і правозахисники. Адже приречені на так кару не завжди були винними. Смертна кара – це один зі способів розправи з “незручними” людьми. Вона залишає надто мало можливостей для незаконно засуджених. Та, як показує практика, не стримує і не відвертає злочини.

Розставити всі крапки над дискусіями міг лише Конституційний суд. Саме до нього з поданням звернулися півсотні народних депутатів. Вони просили перевірити на конституційність низку статей Кримінального кодексу у яких мовилося про смертну кару.

І хоч судді не були одностайними, скасування такого покарання відбулося, адже невідповідностей до Основного Закону знайшли чимало. Врешті суд назвав смертну кару “свавільним позбавленням людини її права на життя”.

Остаточне рішення Конституційний суд прийняв напередодні новорічних свят – 30 грудня 1999 року. А останню крапку поставила Верховна Рада у 2000 році. Нардепи внесли зміни до Кримінального кодексу і офіційно вилучили смертну кару зі списку покарань.

Згодом у країні почали вести дискусії, щодо введення смертної кари лише для особливих випадків, наприклад, для серійних маньяків. А нещодавно заговорили про застосування страти і для тих, хто зрадить країну. Та правозахисники проти, бо, за їхніми словами, це буде небезпечним інструментом у руках популістів.

То ж Україна залишається у списку справді гуманних країн. А таких у світі уже 140 і їх кількість з кожним роком збільшується.