Вербна неділя: чудодійні властивості верби

Неділя за тиждень перед Великоднем називається “Вербною”, “шутковою” або “квітною”. За християнським вченням у цей час Спаситель Христос в’їжджав до Єрусалиму на ослику, і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками. Це дерево здавен вельми шановане серед нашого народу, тому що воно перше сповідає про прихід весни і має цілющі властивості.

У Вербну неділю святять вербу. Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. Зранку на Богослуження сходяться всі – старі й малі, – бо “гріх не піти до церкви, як святять вербу”. Коли закінчується відправа і священик окропить гілля свяченою водою, то діти – одне поперед одного – стараються якнайшвидше дістати вербу і тут же проковтнути ії по кілька “котиків” – “щоб горло не боліло”.

Також був колись в Україні звичай носити свячену вербу з церкви до церкви. Це робилося не тільки в суботу, а і в неділю. Так, у Харкові у Вербну неділю учні разом з вихователями та вчителями урочисто несли свячену вербу від міської парафіяльної церкви Святого Дмитра до “колегіюму”.

Колись господарі, повертаючися з церкви з свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу ж садили на городі по кілька гілок або – якщо було близько – то в полі, “щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток”, а решту, що залишилася, несли до хати і ставили на покуті під святими образами.Якщо, ввійшовши до хати, заставали когось, що проспав заутреню, то били такого свяченою вербою, примовляючи:

Не я б’ю – верба б’є,
За тиждень Великдень,
Недалечке червоне яєчко!

Молоді хлопці та дівчата билися свяченою вербою ще й коло церкви, та й дорогою, як додому йшли, а б’ючись, примовляли:

Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!

В Галичині примовляли так:

Шутка б’є – не я б’ю,
Віднині за тиждень
Буде в нас Великдень!

Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. “Гріх ногами топтати свячену вербу”, а тому навіть найдрібніше гілля, якщо воно залишилося після освячення, палили на вогні, щоб, боронь Боже, під ноги не потрапило.

Свяченій вербі приписується магічна сила. Як вперше навесні виганяють скот на пасовисько, то конче свяченою вербою – “щоб нечисть не чіплялася до тварин”. Більше того, викидають гілля свяченої верби надвір під час граду – “щоб град зупинився”.

Верба має велике значення в народній медицині. Коли хворіють люди або тварини, то знахарі варять свячену вербу разом з цілющими травами і напувають тим’ варивом хвору людину чи тварину – у повній надії, що “поможе”. Виваром свяченої верби мочать голову і цим лікуються від болю голови. Лікуються свяченою вербою і від пропасниці та ревматизму, збивають нею гарячку. Товчене листя з верби кладуть на рани, а горшку, настояну на її листі, п’ють проти шлункових захворувань.

Поруч такої пошани до верби і віри в її лікувальну силу дивно звучить народна леґенда про козячу вербу – один з видів верби. Леґенда каже, що козяча верба проклята Богом за те, що з неї робилися цвяхи для хреста, на якому розп’яли Спасителя: “за це її черви точать”. Крім того, за народнім віруванням, у сухій вербі сидить чорт; звідси й прислів’я: “Закохався, як чорт у суху вербу!” Козяча верба часто зустрічається на Україні, особливо в лісах і на левадах. Її характеризують коротке і широке листя, а також грубі “базоки” або “котики”.

Найсуворішій тиждень великого посту – вербний

Тому в честь такої скорботи Вербної неділі слід дотримуватися найсуворішого тижня Великого посту – так званого Вербного тижня.

Але крім християнських традицій зі святом Вербної неділі пов’язано багато відомих народних прикмет і традицій.

Народні прикмети на Вербну неділю

Літо буде вітряним, якщо в цей день дме вітер
Ясна погода у Вербну неділю принесе хороший урожай фруктів і злаків
Виганяти худобу вербою у Вербну неділю до великих надоїв молока
Верба в будинку на вікні – захист від вогню, граду і грому.

Чудодійні властивості верби:

• Вербою б’ють, щоб здорові, веселі та багаті були; дітей, щоб сильні були, добре росли та сприйняли життєву силу весни;
• Вербу кладуть після свячення за образи, щоб охороняла хату від лихих сил;
• Вербу садять на городі, коли принесуть з церкви на щастя молоді: коли верба прийметься — дівчина вийде заміж, а хлопець одружиться;
• Вербою на Юра виганяють худобу в поле, вперше на пасовисько, злегка торкаючись нею худоби, щоб здорова була, плідна, щоб у тілі була;
• Вербою в давнину відводили грозові тучі — кивали свяченою вербою в бік хмар і відводили громи та град;
• Вербу кидали в пожежу, чим зменшували, за їх віруванням, велику руїнницьку силу вогню;
• Вербові котики, свячені, кидали в кашу, їли ту кашу в повній вірі, що через ті котики-базьки передасться людям сила весняної енергії на цілий рік;
• З освяченою вербою, після повернення з церкви, обходили господарі бджільники, щоб бджоли роїлись; обходили обори та стайні й кошари, щоб худібка була здорова, плідна, щоб корови давали багато молока;
• Ковтали котики ще по дорозі з церкви, щоб не було лихоманки, щоб горло не боліло;
• Обсаджували криниці вербами, щоб забезпечити воду від лихих сил, щоб вода була „пригожа та здорова”;
• Обсаджували копанки-калабані, в яких прали своє шмаття-білизну, щоб уберегтися від хвороб, щоб вода очищалася;
• Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски;
• У багатьох місцевостях клали покійникові в домовину кусник свяченої верби;
• У Лятичівському повіті, коли господар виїжджав у поле сіяти — брав 2-3 котики-базьки й запорпував серед ниви під час посіву, щоб скоро хліб проростав.
• Свячену вербу клали в домовину бабі-повитусі, щоб мала чим відганяти потерчат.

Прикмети

1. За вербою ходили в ліс до світанку, збирали і несли в храм на освячення. Зрізати гілки можна тільки з молодих дерев, на яких немає засохлих гілок, пошкоджень, дупел. Не можна брати гілки з верб, що ростуть біля кладовищ або схиляються над водою, щоб не потривожити русалок.
2. У цей день потрібно постукати по тілу гілочкою верби. Вважається, що якщо освятити на Вербну неділю гілочку в церкві, а потім легенько побити людину і худобу, то здоров’я буде міцним. Верба обрана тому, що це дуже живуча і сильна рослина.
3. Якщо у Вербну неділю подумати про коханого, він прийде. Раніше дівчина, яка була закохана в молодого чоловіка, чекала, коли настане Вербна неділя, щоб коханий до неї прийшов. Думки матеріальні, особливо у святий день.
4. Вирішиться важлива справа, якщо людина з’їсть бруньку верби. Освячена у Вербну неділю гілочка верби може довго стояти біля ікони чи в кутку оселі, але коли прийде пора складних проблем, можна з’їсти три бруньки верби і запити свяченою водою. Пам’ятай, що здійснювати цей обряд можна у крайньому випадку.
5. Вербну неділю почали відзначати з 10-го століття, і люди потихеньку спостерігали за погодою в цей день. Якщо на Вербну неділю дощить, очікуй на гарний врожай. Сонячна ж погода порадує, проте врожай, швидше за все, буде поганим.
6. Не випускай на Вербну неділю домашню птицю у двір, інакше її зіпсує відьма. Люди раніше вважали, що нечиста сила за тиждень до Великодня була особливо злою. Зараз у селах досі намагаються на Вербну неділю не випускати птицю на вулицю.
7. Будеш багатим, якщо на Вербну неділю посадиш вдома кімнатну рослину. Вона приверне у твою оселю багатство і добробут. Поганий знак, якщо квітка протягом місяця після Вербної неділі зів’яне – будеш жити в бідності. Садити потрібно квіти з м’ясистим великими листами, наприклад, грошове дерево.

https://news24.if.ua/