21 травня – Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку

Вперше відзначався Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку 21 травня 2003 року.

У зв’язку з цим Генеральний директор ЮНЕСКО Коїтіро Мацура звернувся до міжнародної громадськості з наступним посланням: «Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй 20 грудня 2002 року в резолюції 57/249 «Культура і розвиток» постановила проголосити 21 травня Всесвітнім днем культурного розмаїття в ім’я діалогу та розвитку і запропонувала всім державам-членам, міжурядовим органам, організаціям системи Організації Об’єднаних Націй і відповідним неурядовим організаціям, серед іншого, інформувати громадськість про цінності і важливості різноманітності культур і, зокрема, сприяти за допомогою освіти та засобів масової інформації усвідомленню позитивної ролі культурної різноманітності.

Статут ЮНЕСКО покладає на нашу Організацію обов’язок сприяти «збереженню своєрідності культури» її держав-членів … Завданням ЮНЕСКО, як і ООН, не є організація культурної діяльності у світі.

Однак, вона може підтримати людей планети в їх сподіваннях і надіях. Саме в цьому сенсі має сприйматися святкування 21 травня, яке об’єднує нас сьогодні. Загальна декларація ЮНЕСКО про культурне різноманіття — прекрасний інструмент діалогу та розвитку. Кожен з нас повинен прагнути до того, щоб плюралізм культур, завдяки встановленню діалогу між ними, став нашим спільним багатством. Тільки таким чином ми зможемо уникнути трагічних конфліктів і домагатися сталого розвитку, гарантувати яке повинні стійкість розмаїття культур і продовження конструктивного і пильного діалогу». 

Однак, і даний факт також був відзначений в посланні, зараз Культурі загрожують найрізноманітніші чинники – в одному випадку надмірний захист національної самобутності створює загрозу для культури різних меншин; в іншому – релігія чинить тиск на культуру; в третьому – практично у всіх країнах світу під впливом глобалізації зникають мови, втрачаються традиції, вразливі культури опиняються на узбіччі, а то і повністю зникають. Тому небезпека різкого скорочення широти культурного розмаїття вельми серйозна , а проблема збереження культурної спадщини для майбутніх поколінь вельми актуальна.