Красиве поруч: що глянути в Молдові?
Липень 2, 2015Коли починаєш планувати наступний відпочинок, то перед очима одразу ж пробігають засніжені вершини Альп чи м’які піски Французької рів’єри. Часто, обдумуючи маршрут подорожі, ми мислимо настільки глобально, що не помічаємо все те чудове та прекрасне, що відбувається поблизу нас.
На разі Східна Європа тільки починає завойовувати серця туристів всього світу як ласий шматочок для відвідин. Хоча нікого вже не здивуєш тихими вуличками Праги чи широтою варшавських площ, ще є місця, які можна назвати terra incognita для туристів. Маленька за своїми розмірами республіка Молдова відкриває для подорожуючих нові й нові горизонти цікавого та незвіданого. Враховуючи географічну близькість (Молдова межує з Україною на південному заході), безвізовий режим (до 90 днів відвідин без візи для українців) та на диво низькі як для Європи ціни, відпочинок в цій країні не стане великим тягарем для вашого сімейного бюджету.
Але що глянути в цій країні та чим взагалі Молдова цікава для пересічного туриста?
Як не дивно, але національним здобутком, та що там, душею Молдови, являється не чергова архітектурна пам’ятка, а Вино. Вино з великої букви, оскільки як аграрна країна Молдова виробляє і споживає вино з фантастичним ентузіазмом. Тут в кожному дворі ростуть виноградні лози, а мануфактурні винні виробництва – не дивина для будь-якого села та хутора. Що не житель, то винний гурман, який надасть вам детальну консультацію, де і яке вино купувати та пити, і пригостить своїм улюбленим.
Такий всенародний культ цього виноградного напою ще в 2002 році трансформувався в державне свято – Національний день вина. 14 жовтня кожного року в кожному містечку і селі відбуваються різноманітні виставки, фестивалі, концерти, частування, ну і, звісно, дегустації! Тут можна посмакувати червоні терпкі вина, які за якістю позмагаються з бордоськими, чи спробувати найвідоміше біле Аліготе та Сильванер. Молдавці жартують, що незабаром їхній Національний день вина затьмарить Октоберфест, бо туристів з кожними роком все більше й більше.
В тій чи іншій мірі, всі цікаві місця Молдови чимось пов’язані з вином. В невеличкому місті Кріково знаходяться найбільші в Європі винні підвали завдовжки 120 км. Це наче підземне місто з безліччю провулків та вуличок, де вас на електромобілях повезуть вздовж незліченних рядів пляшок та бочок, а потім почастуть не тільки молдавськими, а й французькими та іспанськими екземплярами цього виноградного напою. Також заслуговують уваги винні погреби в селі Малі Мілешти (в 2005 році були визнані найбільшими в світі згідно з книгою рекордів Гіннеса), Шато Вартелі та Пуркарі.
Всього за 60 км від Кишиньова можна зануритись у світ “Молдавської Трої” – Старий Орхей. Цей археологічний парк – музей під відкритим небом, який був колись місцем стоянки людей древнього палеоліту, трипільців, золотоординців, притулок для жителів середніх віків. Знаходячись на мисі річки Реут, в ущелині поміж скель, це місце є унікальним, що одразу пояснює величезну кількість людей, які в свій час називали його домівкою.
Сьогодні це не тільки мекка для енергетичного та духовного збагачення чи одна з найвідомиших тренувальних площадок для скелелазів, а й місцезнаходження багатьох монастирів. Більшість з них доволі аскетичні будівлі, витесані прямо в скелях, що не мало говорить про нелегкий спосіб життя тодішніх монахів.
До речі, дещо північніше Старого Орхея, в селі Ціпова на березі Дністра, знаходиться найвідоміший у Молдові монастир у скелі, неповторний вигляд та атмосфера якого легко вивітрять ту п’янку нотку, що залишилась від вчорашньої дегустації вин. Також для туристів цікавими будуть жіночий монастир Хинку та чоловічий Кепріанський успенський монастир, один з найстаріших в країні. Всі вони знаходяться в усамітнених та красивих місцях, а по неприступності будівлі можуть змагатися з фортецями.
Крім того, одним з найцікавіших природніх явищ, якими славиться Молдова, є сто пагорбів.
Унікальність цього місця й досі пояснюється дослідниками, а пагорби правильної форми, розташовані на невеликій відстані одне від одного, просто захоплюють дух. Про таємницю їх походження ходять легенди: місцеві вважають, що це – кургани стародавніх переселенців, а вчені дотримуються гіпотези, згідно з якою це єдине місце, де збереглися підводні рельєфи древніх Сарматського та Тортонського морів.
Любителям історії та замків варто обов’язково навідатись в Бендерську фортецю, що знаходиться в Придністров’ї та може вразити своїми розмірами (близько 20 га). Це місце є неоднозначним для українців: саме тут помер Іван Мазепа, було обрано гетьманом Пилипа Орлика та писалась перша українська Конституція. Створена за часів Османської імперії, за однією з версій – чоловіком Роксолани, Сулейманом Пишним, зараз фортеця може зацікавити мандрівників військово-історичним музеєм та храмом Олександра Невського.
Якщо ви – не любителі архітектурних пам’яток, а просто хочете весело провести час, обов’язково навідайтесь в Сороки. Місто називають столицею циганської народності. Звісно, всі ми знаємо, що цигани – це люди без державних кордонів, але тут їх справді багато. Вулицями бігає безліч босоногої малечі, з кожного двору – крики та пропозиції “погадати на руках”, і десятки, десятки пістрявих барв. Є багаті райони, з дво-, а то і трьоповерховими будинками, з власними басейнами та фонтанами – місце життя ошатних циган, “баронів”. Основна мета їх життя – перевершити сусіда, показати, хто краще живе. В цьому дехто може пізнати і себе, українця! 😉 Тут доволі безпечно, однак все ж ніхто не радив би гуляти з розстебнутим рюкзаком.
Повернутись з Молдови, не відвідавши печеру Еміля Раковіца, ну просто неприпустимо! Як вказано в деяких путівниках, це – чи не найвідоміша принада країни. Як і багато дивовижних речей, її було знайдено зовсім випадково під час пошуку кар’єрів з гіпсом. На даний час печера має близько 90 км підземних ходів, що знаходяться на трьох поверхах, з численними залами та коридорами, стіни яких покриті різнокольоровою глиною – червоною, синьою, білою, чорною, зеленою.
Ще однією своєрідною візитівкою Молдови є шанобливе ставлення до води. Територія країни вкрита великою кількістю джерел, потічків, і мешканці облагороджують такі зони красивими лавками, карликовими деревцями чи навіть невеликими скульптурами. В кожному населеному пункті таке джерельце має свій вихід з оригінальним фонтанчиком та відпочинковою зоною; словом, ідеальне місце, щоби провести тут декілька приємних хвилин.
Багато слів можна написати про цікаві місця Молдови, але головне те, що люди тут добрі та відкриті, завжди підкажуть дорогу, дадуть пораду про найкращий заклад міста, допоможуть розібратись в карті. Тож ця подорож стане незабутньою за рахунок люб’язного ставлення мешканців.
Шукайте, досліджуйте, подорожуйте!
Автор: Olesia Khmelovska