Вірус папіломи людини: все про статеве захворювання, яким інфіковані 80% людей
Липень 21, 2019Папіломавірус людини (ВПЛ) – це найбільш розповсюджена інфекція, що передається статевим шляхом. Нерідко присутність папіломавірусу не дає жодних помітних змін і, таким чином, легко передається до статевого партнера.
Здоров’я 24 звернулося до Мар’яни Тенети, завідувачка жіночої консультації, лікаря акушера-гінеколога та лікаря-генетика Медичного центру “Медікавер” та лікаря акушер-гінеколога Наталії Козак.
Шляхи зараження папіломавірусом людини
Зараження відбувається в основному статевим шляхом, рідше побутовим (при контакті зі шкірою та слизовими оболонками зараженої людини), хоча не можна повністю виключити передачу вірусу через забруднені предмети одягу, через предмети особистої гігієни та інше.
Застосування бар’єрних методів контрацепції не захищає від інфікування ВПЛ.
Діти можуть заразитися папіломавірусом від хворої матері, зокрема під час пологів.
Рівень інфікування населення ВПЛ, за даними різних авторів, становить від 30 до 80%, а вірогідність зараження при одноразовому контакті з ВПЛ-інфікованим партнером досить висока – близько 60%.
Зв’язок між вірусом папіломи людини та можливістю виникнення раку шийки матки
Важливим є факт, що інфікування вірусом і хвороба – далеко не тотожні речі, причому це стосується не тільки ВПЛ, а й інших вірусів. У будь-якому здоровому організмі у відповідь на потрапляння вірусу, реагує імунна система, і за відсутності сприятливих для нього умов відбувається самоелімінація, тобто видалення патогенного чинника з організму.
Гінеколог Мар’яна Тенета“Такий механізм спрацьовує десь у 80% випадків потрапляння ВПЛ в організм жінки молодше 30 років. На жаль, доведено, що з віком ймовірність самоелімінації вірусу знижується, відповідно, підвищується ризик розвитку передраку і раку шийки матки, досягаючи максимуму у віці 45 років”.
Повернемося до тих 20%, у кого видалення вірусу не відбулося. Власне, патологічний процес запускається у той момент, коли ВПЛ починає вбудовуватися в хромосомний апарат клітини, що є необхідною умовою для його розмноження. Клінічно це проявляється дисплазією епітелію шийки матки, ступінь важкості якої повільно, але стало прогресує за відсутності лікування.
Процес внутрішньоклітинних змін від легкої дисплазії до інвазійного раку шийки матки є досить довгим і може, відповідно до даних різних досліджень, тривати від 3 до 15 років, залежно від наявності факторів ризику й особливостей імунної системи.
У зв’язку з такими особливостями існування і розвитку ВПЛ, зрозумілою стає роль скринінгових профілактичних оглядів. У країнах з найдосконалішою скринінговою системою (Швейцарія, Фінляндія) вдалось за останні 10 років досягти зниження захворюваності раком шийки матки на 40-60%.
Як дізнатися, чи є в тебе вірус папіломи людини та діагностика раку шийки матки
Гінеколог Наталія Козак“Найстрашніше те, що ранніх ознак та симптомів, які б могли насторожити жінку з приводу онкопроцесу на шийці матки, немає. Можливий висип на статевих органах, як у жінок так і у чоловіків, але це не є найпершою ознакою. Якщо папіломи на статевих органах з’явились, потрібно звернутися до лікаря (гінеколога або уролога)”.
Носійство ВПЛ виявляють при проведенні лабораторних обстежень:
– Цитологічне дослідження мазка шийки матки або ПАП-тест – є “золотим стандартом” у діагностиці раку шийки матки;
– Визначення типів ВПЛ за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) на предмет інфікованості;
– Кольпоскопія;
– Біопсія;
– Вишкрібання цервікального каналу.
ПАП-тест вперше рекомендовано робити через 2-3 роки після початку статевого життя. За цей час рак не встигне розвинутись, навіть якщо ВПЛ вже атакував організм. При негативному результаті наступний ПАП-тест треба зробити через 2 роки й дотримуватися такої послідовності до 30 років. Після 30 років, крім ПАП-тесту, треба здати також аналіз на ВПЛ 16 і 18 типу (тому що до 30 років цей тип вірусу виводиться з організму самостійно).
Виявити рак шийки матки на початковій стадії можна тільки, здаючи мазок кожні 1-2 роки. Після 40 років уважність до свого організму слід збільшити вдвічі й проходити скринінг щороку. Такий жорсткий графік потрібен через те, що жодним іншим способом рак шийки матки на стадіях, що піддаються лікуванню, виявити неможливо.
Гінеколог Мар’яна Тенета“Під час обстеження лікар спеціальною щіточкою бере невелику кількість клітин із шийки матки й відправляє в лабораторію. За допомогою цього аналізу можна виявити інфекцію, запалення або патологічні зміни епітелію шийки матки. При виявленні патологічних змін проводять кольпоскопію. Для цього використовують прилад, який дає можливість під великим збільшенням детально оглянути шийку матки. Якщо виявлено якісь зміни тканини, тоді роблять біопсію, а при потребі вишкрібання цервікального каналу”.
Лікування вірусу папіломи людини
Якщо ви є тільки носієм ВПЛ і при цьому лікар не знаходить патологічних змін шийки, а цитологічний мазок показує перший (нормальний) тип, то в жодному разі не панікуйте і не поспішайте проходити довготривалі дорогі й абсолютно не потрібні курси медикаментозного лікування. Надалі вам просто необхідно відвідувати свого гінеколога 1 раз на півроку, одночасно контролюючи цитологічний мазок з шийки матки й перевіряючи наявність ВПЛ. Пам’ятайте, що ймовірність самоліквідації вірусу – дуже висока!
При виявленні носійства ВПЛ та патологічних змін шийки матки лікар призначить радикальне лікування передракової патології шийки матки, а саме – вирізання зміненої ділянки за допомогою високотемпературного електричного або радіохвильового ножа. Процедура проводиться зазвичай в умовах жіночої консультації під місцевим знечуленням, іноді використовується короткочасний внутрішньовенний наркоз. Видалену ділянку обов’язково відправляють на гістологічне дослідження.
Клінічна ефективність противірусних препаратів на перебіг папіломавірусної інфекції, згідно з позицією доказової медицини, є не доведеною.
Гінеколог Мар’яна Тенета“Боятися діагнозу раку шийки матки на перших стадіях не треба, адже сьогодні внутрішньоклітинний рак (0-1 стадія) виліковується у 95% випадків зі збереженням репродуктивної функції. На 2-й стадії проводиться оперативне лікування, призначають курс хіміотерапії, а на 3-й стадії додають ще й променеву терапію місцево. Також, почавши лікування, важливо кинути палити, тому що ця звичка вкрай негативно впливає на результат терапії”.
Профілактика
Профілактика – це найкращий спосіб вберегти себе від небезпечної недуги. Є два способи профілактики захворювання:
Первинна – вакцинація;
Вторинна – повноцінний щорічний скринінг, спосіб життя та статева культура серед населення, запобігання шкідливим звичкам, здорове харчування, зміцнення імунітету.
Також: профілактичними заходами є:
– відтермінування початку статевого життя у дітей та підлітків, незалежно від статі;
– відсутність хаотичних статевих контактів та часта зміна статевих партнерів (для усіх вікових груп);
– регулярне відвідування жінкою профілактичних оглядів у лікаря гінеколога (мазок на флору, цитологія, кольпоскопія).
Жінкам необхідно регулярно робити мазок на цитологію, не курити й правильно харчуватися — їсти багато овочів, фруктів і каш. За деякими дослідженнями каротин, вітаміни А, С та Е, а також фолієва кислота знижують ризик утворення раку шийки матки.
Рак шийки матки – це тип раку, який найлегше попередити, а своєчасна та якісна діагностика здатна врятувати життя!
Вакцинація від вірусу папіломи людини
Вакцинація здатна захистити жінку від раку шийки матки, вульви, піхви та ануса; а чоловіка – від раку ануса, раку статевого члена та гострокінцевих кондилом.
Вакцинувати від ВПЛ можна від 9-річного віку (і дівчаток, і хлопчиків). Вакцинувати дорослих або своїх дітей потрібно у медичній установі, після консультації з лікарем.
В Україні використовують вакцину “Церварікс”. Можлива 2- або 3-дозова вакцинація. Дводозову використовують у віці з 9 до 14 років з проміжком у півроку. Після 15 років, до початку статевого життя, потрібно ввести вже 3 дози вакцини.
Якщо статеве життя вже розпочалося, тоді перед щепленням потрібно обов’язково здати аналіз на виявлення папіломавірусу. Якщо ВПЛ виявлять, тоді спочатку слід пройти курс лікування, а потім зробити повторне обстеження і вже тоді – вакцинуватись.
