16 липня 1054 року відбувся розкол Християнської Церкви

У 1054 році посли Папи Римського Лева IX прибули до Константинополя для вирішення конфлікту, пов’язаного із закриттям латинських церков. Оскільки конфлікт так і не вдалося вирішити, 16 липня 1054 року, зібравшись у соборі Святої Софії, легати Папи скинули з займаного поста Константинопольського патріарха Михайла Кіруларія, відлучивши його від церкви. А 20 липня ображений патріарх піддав анафемі Льва IX і його легатів. Так відбувся розкол Християнської Церкви на римо-католицьку і православну.

Розкол назрівав з кількох причин, суть яких полягала в розбіжностях в обрядах, догмах та інших поняттях між західною і східною церквою.

Також в обох церквах були різні мови богослужіння. У західній церкві правили на латині, а в східній — на грецькій мові. Але багато істориків вважають істинними причинами розколу майнові суперечки. Це, зокрема, виявлялося в боротьбі за першість у церкві Папи Римського та патріарха Константинопольського.