Як це сказати по львівськи?
Лютий 16, 2017У пошуку відповіді на запитання, як правильно пишеться слово – ранДка чи ранТка (новий формат зустрічі львівських твіттерян – #twirantka), я натрапив на цікаву підбірку слів галицького діалекту – словник львівського балаку.
Мені, як людині, що народилась та живе у Львові, стає дивно, коли хтось з українців не розуміє такі звичні для львів’ян слова – “кобіта” чи “канапка“. А справа вся в тому, що Західна Україна довгий час жила окремо від решти України, під владою то Австро-Угорщини, то Польщі, звідки і влилось у нашу мову стільки гарних слів. Певні слова разом з перекладом я викладую тут. Деякі з нищеприведених слів вживаються повсякденно у Львові і зараз, деякі можна почути лише у західноукраїнських селах, деякі зовсім застаріли. Отож…
Словник галицького діалекту*:
Алярм – сигнал, тривога
Амбулянс – медична допомога
Андрус – злодій
Андрути – вафлі
Багнет – штик
Балакати – говорити (балак – розмова)
Бальон – повітряна куля
Бамбетель – кімнатна лавка зі спинкою
Баняк – каструля
Батяр – шибеник, хуліган
Бздура – нісенітниця
Бігме – заприсягтися, поклястися, забожитися
Біня – дівчина
Брама – ворота
Бусько – лелека
Вар’ят – божевільний
Вельон – фата молодої
Виходок – вбиральня
Вуйко – дядько
Вуйна – тітка
Галіція – Галичина
Гальба – кухоль
Гара – горілка (або самогон)
Гонор – честь
Гречний – ввічливий
Гуляти – танцювати
Ґазда – господар
Ґаляретка – желе, мармелад
Ґудз – вузол
Дефіляда – парад
Дзиґар – 1. сигирета 2. годинник (Дзиґарок)
Дупа – попа
Жовнір – солдат, воїн
Забава – свято, танці
Заліско – праска (утюг)
Зафундувати – виставляти
Захцянка – бажання
Зимно – холодно
Зупа – cуп
Камізелька – жилет, безрукавка
Канапа – диван
Канапка – бутерброд
Калапуцькати – мішати
Карамболь – зіткнення
Кашкіт (кашкет) – кепка
Каштелян – комендант
Квасний – кислий
Келих – чарка
Кнайпа – бар, ресторанчик, забігайлівка
Кобіта – жінка, дівчина
Колєжанка – товаришка
Креденс – шафа зі скляними дверцятами
Кремпуватися – соромитися
Кримiнал – тюрма
Криж – полотно, сукно, відріз тканини
Крижі – нижня частина спини
Криївка – таємне сховище
Ксьондз – священник
Кумпель – товариш
Куцати – блювати, ригати
Куця – свиня
Легінь – юнак
Летовище – аеропорт
Лєгуміна – десерт
Локаль (льокаль) – 1. ресторан, шинок 2. Квартира
Люстро – дзеркало
Люфа – дуло
Льох – підвал
Льоха – свиня (яка має народити)
Мантилепа – неохайна людина
Маринарка – піджак
Марципан – делікатес
Морва – шовковиця
Москаль – росіянин
Мешти – туфлі
Нагла поміч – швидка допомога
Нагнітки – мозолі
Нарваний – наглий
Небіжчик – покійник
Нездалий – непридатний
Ногавиця – штанина
Обійстя – подвір’я
Обмова – плітки
Обрус – скатертина
Одір (вогір, оґєр) – некастрований кінь
Оздоба – прикраса
Оферма – незграба
Пательня – сковорідка
Пацьорки – намисто
Паця’ – порося
Пащекувати – грубо говорити
Писок – рот, стулити писок – сидіти тихо
Пінда – дівчина-підліток
Пляцки (пляцок) – солодкий періг або деруни, картопляники
Покій – кімната
Помарніти – схуднути
Презент – подарунок
Проплі – перхоть
Прятати – прибирати
ПублІка – шльондра
Пуделко – коробочка
Пулярус (полярес) – гаманець
Пуцувати – чистити
Пуцька – прутень, статевий член
Рандка (рантка) – побачення, зустріч
Ревізія – обшук
Рейвах – розгардіяж, бардак
Ресторація – ресторан
Ринва – стічна труба
Ровер – велосипед
Ружа – троянда
Румегати – жувати, пережовувати
Рура – труба
Склеп – магазин
Слічний (шлічний) – гарний, симпатичний
Смарувати – змащувати
Сподні – штани
Статечний – пристойний
Стирка – повія
Стрийко або Стрий – брат тата
Стрих – горище
Табака – піхва
Трафунок – випадок
Файка – люлька
Файно – добре
Фармація – аптека
Фацет – парубок
Фест – швидко
Філіжанка – горнятко
Фіра – віз
Фірман – шофер возу
Фіранка – гардина (рос. штори)
Фоса – рів
Фотель – м’яке крісло
Фрезура (фризура) – зачіска
Фузія (фузея) – гармата
Цівка – струмінь (води)
Цімбор – приятель (цімборка – приятелька)
Ціхо (ціхутко) – тихенько
Цукерня – кондитерська
Цьомати – цілувати
Цьотка – тітка
Чуприна – шевелюра
Шваґро (швагро) – чоловік сестри
Шлях би тебе трафив – лайка, побажання наглої смерти
Шпацирувати – прогулюватися
Шпиталь (рідко госпіталь) – лікарня
Шпрехати – говорити
Штинь – сморід
Штрика (штрека) – залізна дорога
* – тут галицькі слова, не лише львівські
Які ще яскраві слова знаєте? Що з перечисленого сподобалось? Що здивувало?
P.S.: Щодо “рантка чи рандка” – правильно і так і так.
