Після виходу згаданого матеріалу на пошту редакції надійшов лист із посиланням на повідомлення видання Gazeta.ua за 2011 рік. Без коментарів.
Навіть коли ми готували журналістські розслідування «Талановитий міліцейський піарник. Як “скляна” мрія Зюбаненка загрузла у корупції і стала довгобудом» та «Хабарник та колаборант з “Води Криму”. Чому Зюбаненко приховував інформацію щодо свого тестя», ми не знайшли цієї інформації – зараховуємо промах. Але те, що ми прочитали у зазначеній статті приголомшило навіть нас.
Зовсім іншими фарбами заграла історія із стеженням за редактором Politerno, адже зухвалість начальника поліції не піддавалася логічному поясненню. Навіщо? Невже справді банальна помста за опубліковані матеріали? Це ж на ноги потрібно було підняти розшуковиків, технічний відділ, патрульних. Тепер психологічний портрет пана Зюбаненко довершено і стеження видається дитячою забавкою.
Отже, увечері 11 листопада 2011 року 20-річна Оксана Гончаренко з міста Кременчук Полтавської області переходила вул. 60-річчя Жовтня. Дівчина йшла пішохідним переходом біля зупинки «Водоканал» й зупинилася на острівці безпеки. Далі наводимо цитату Gazeta.ua:
«Раптом на повній швидкості на неї налетіла чорна «Шкода Октавія А5». Відкинула її під колеса зустрічного «Деу Ланоса». Оксана Гончаренко загинула на місці. «Шкода» зупинилася за 20 м. З-за керма вийшов капітан водної міліції 27-річний Олександр Зюбаненко, рідний брат начальника міського відділу міліції Сергія Зюбаненка. «Я пішов додому», – сказав і пішов. Згодом його повернули на місце аварії.
Свідки казали, що та «шкода» летіла десь 140 кілометрів на годину, — говорить родич загиблої. Просить не називати його імені та прізвища, боїться тиску міліції. — Перед тим обігнала дві машини, вилетіла на пішоходку. Оксанку відкинуло метрів на 20. Слідом її вдарив «ланос». На похороні її ледь упізнали».
Як зазначало видання, прокуратура порушила кримінальну справу, було проведено кілька експертиз, які нібито встановили, що Олександр Зюбаненко був тверезий. Свідки ж трагедії упевнені, що він був п’яний.
Сергій Зюбаненко підтвердив, що за кермом «шкоди» був його брат. Навіть заявив, що після аварії змусив того написати рапорт на звільнення. А ще заявив, що на час розслідування хотів узяти відпустку, але керівництво з області не дозволило йому цього зробити.
Ну далі видання наводить цитату родича загиблої:
«Весь Кременчук знає, що міліціонера прикривають. Батькам навіть не казали його імені. Після аварії до нас вийшов начальник міліції із замом (Сергій Зюбаненко – ред.). Пропонували оплатити похорон та обід. Ми відмовилися. Наступного дня до Оксаниної мами привезли священика.
Той розповідав, що у водія двоє малих дітей, він так переживає, що серцевий напад стався. Тиснуть морально. На міліціонерів, які розслідують справу, теж. У справі призначили слідчого, що ніколи таких діл не мав. Усе вішають на водія «деу»».
А ось що розповідав Юрій Сулаєв з обласної міліції, напевно, саме той слідчий: «Хто винен, буде ясно після проведення всіх експертиз і допитів свідків. Треба вияснити, який колір був на світлофорі, з якою швидкістю їхав водій, від якої машини загинула дівчина».
«Оксана Гончаренко здобула у Кременчуці фах перукаря, у Полтаві вчилася на бухгалтера. Працювала у Кременчуці у магазині «Оптовичок». Того вечора раніше відпросилася додому, хотіла зустрітися з друзями. Незадовго до загибелі посперечалася з двоюрідним братом, хто перший зіграє весілля. Напередодні аварії вибирала весільну сукню у крамниці.
На дорозі Оксана завжди була обережна, – каже 20-річний Сергій Павленко, друг дитинства загиблої. – Коли удвох ходили, постійно спиняла мене, щоб не йшов на червоний», – закінчує страшну розповідь Gazeta.ua.
Місцеве видання «Телеграфь» писало, що з Оксаною Гончаренко попрощалися 15 листопада 2011 року. Це ж медіа так описувало трагедію (наводимо повідомлення мовою оригіналу):
«11 ноября, около 21.00, на пешеходном переходе в районе остановки «Водоканал» автомобиль Skoda Octavia насмерть сбил девушку-пешехода. Как сообщили «Телеграфу» очевидцы, девушка перебегала дорогу на красный свет и её прямо на «зебре» сбил автомобиль.
От удара пешехода откинуло на несколько десятков метров вперёд, на противоположную сторону движения. Здесь на неё наехал легковой автомобиль Daewoo. От полученных травм девушка скончалась на месте.
Как стало известно «Телеграфу», за рулём автомобиля Skoda Octavia находился сотрудник милиции, работник одного из подразделений, базирующихся в Кременчуге и подчиняющихся напрямую областному Управлению МВД. Расследованием данного происшествия занимается прокуратура».
Як бачимо, місцеві ЗМІ побоювалися називати імена Зюбаненків.
Жодної згадки про кримінальну справу проти Олександра Зюбаненка у відкритих джерелах ми не знайшли. На Судовій владі запит за його ім’ям та прізвищем вказав справу за 2018 рік за його позовом проти капрала поліції. Ось такий «серцевий напад» у батька малих дітей.
За даними YouControl, брат начальника Тернопільської обласної поліції з 2016 року зареєстрований «фопом» та займається ремонтом комп’ютерів і периферійного устатковання.
Він є постійним постачальником послуг для різних держустанов Полтавської області за своїм кведом.
Скажімо, замість того, щоб сидіти у «Кременчуцькій виховній колонії» за вбивство дівчини, Олександр Зюбаненко у 2022 році за 19 тисяч гривень відремонтував там принтер.
Для цієї ж установи він заправляє картриджі та надає інші послуги. Він не приймає участі у великих закупівлях – держустанови укладають з ним дрібні контракти, щоб не світити. Але таких закупівель без використання електронної системи багато і це хороший бонус до основного бізнесу.
Ну і на останок – вишня на торт. Оксана Гончаренко загинула від удару автомобіля Олександра Зюбаненка 11 листопада 2011 року, а вже через три місяці, у лютому 2012 року, нaчaльник Кременчуцькoгo мicькoгo упрaвлiння УМВС Укрaїни в Пoлтaвcькiй oблacтi Сергій Зюбаненко був призначений на керівну посаду в один з найбільших обласних центрів України – начальником Львівського міського управління ГУМВС України у Львівській області. Згодом він опиниться у Тернополі.
До Майдану лишалося менше двох років, міністром внутрішніх справ за кілька днів до загибелі Оксани призначили друга Олександра Януковича – Віталія Захарченка. Молоді міліцейські «реформатори» у Києві цінувалися. Попереду чекали «великі справи».
