Як підтримати сина чи доньку, що воюють за Україну: поради батькам

Коли людина перебуває у зоні бойових дій, для неї важливо знати й усвідомлювати, що з рідними вдома все добре.

Якщо ви спілкуєтесь телефоном або в месенджерах, намагайтесь бути позитивними, говорити про хороше, надсилати підтримуючі повідомлення тощо.

Це додасть воїну додаткових сил на виконання бойових задач.

Діліться подіями з життя

Військовим важливо відчувати, що попри війну його близькі живуть відносно “живим” життям. Намагайтеся спілкуватися з сином чи донькою про щось буденне й позитивне. Не підвищуйте голос, зберігайте спокій, говоріть і пишіть коротко.

Психологи радять не оминати найбанальніших, на перший погляд, тем – що нового ви купили для оселі, як підготувались до нового сезону на городі чи в саду, що плануєте робити найближчим часом (або після перемоги), дехто навіть може ділитися фотозвітами приготованих страв.

Крім того, розповідайте військовослужбовцю про рідних та їхнє життя. Це нагадуватиме захисникові про дім, в якому на нього завжди чекають.

Спілкування з близькими має йти на користь (ілюстрація: Getty Images)

Запитуйте про основне

Під час війни фрази “чи ти поїв”, “чи ти ходиш в теплому”, “чи маєш достатньо води” набувають нових сенсів.

Під час розмови з людиною, що перебуває на фронті, експерти радять запитувати про побутові речі. Решту боєць може розповісти сам, за бажання.

Навіть коротке і просте питання “Синку, як ти?”, на думку психологів, може подарувати військовому відчуття важливості.

Нагадуйте про свою любов

Під час спілкування з сином чи донькою, що несуть службу, варто зберігати спокій, висловлювати оптимізм та впевненість у нашій перемозі.

Рідну дитину можна підтримати словами: “Я завжди з тобою”, “Ти надихаєш своєю хоробрістю всю нашу родину”, “Я дуже щаслива (щасливий), що маю такого сина (доньку)”…

Якщо вам важко говорити про це, можна написати листа або ж надіслати повідомлення. На думку психологів, це підбадьорить людину й додасть сил.

Будьте готові вислухати

Під час розмови зі своєю дитиною, що перебуває на війні, потрібно бути готовими не просто слухати, але й чути – що саме вам розповідають. Потрібно бути готовим прийняти будь-яку відповідь, висловити своє розуміння та підтримку за будь-яких обставин.

Психологи радять вислуховувати переживання, демонструвати повагу не лише до людини, але і до її стану, почуттів, вибору.

В жодному разі не потрібно засуджувати чи критикувати, або ж схоплюватися з фразою “О, Боже”.

Війна страшна для кожного по-своєму (ілюстрація: Getty Images)

Не “нагнітайте” та будьте терплячими

Кожному з батьків необхідно розуміти, що на війні неможливо дотримуватися чіткого графіка спілкування. Дехто інколи може просто навіть не хотіти говорити.

До цього варто ставитися з розумінням, бути терплячим і не “нагнітати” ситуацію.

Аби в такий непростий час вам було менш тривожно, можна спробувати домовитись із сином чи донькою, щоб вони регулярно давали про себе знати (якщо матимуть таку можливість). Для цього згодиться навіть банальний “+” у будь-якому з месенджерів.

“Поясніть, наскільки для вас важливо розуміти, що з ним все добре. І навіть якщо у нього особисто не буде такої можливості, можна попросити про це побратимів”, – вважають психологи.

Висловлюйте подяку

За нагоди не забувайте дякувати своїй дитині. Причому йдеться не лише про службу чи захист України, але й про дзвінки чи повідомлення, фото чи відео, які ви отримуєте.

Потрібно щоб ваш рідний військовослужбовець знав і розумів, як все це важливо для вас у тилу.

Проговорюйте, за які вчинки чи якості ви цінуєте один одного (навіть якщо раніше у вашій родині це не було заведено).

Створюйте власні традиції

Посилити відчуття підтримки у важку хвилину можуть звичайні, на перший погляд, “ритуали” й традиції.

Вітайте один одного зі святами, діліться фото чи відеозвітами. Зробіть та відправте дитині невеличкий оберіг (янгола, мотанку, будь-яку іншу невелику річ), що стане символом вашої моральної підтримки та “присутності”.

Листи й обереги від близьких можуть бути на вагу золота (ілюстрація: Getty Images)

Не забувайте про себе

Кожен військовослужбовець захищає не лише рідну країну, але й своїх близьких і коханих людей. З огляду на це намагайтесь завжди піклуватися не лише про оточуючих, але й про себе.

Робіть те, що вам подобається та додає сил, спілкуйтеся з друзями чи сусідами, знайдіть час для фізичних активностей, медитації чи дихальних вправ. Декого може розрадити навіть рукоділля чи приготування улюблених страв.

Якщо ж вам не вдається впоратися зі стресом і хвилюванням самостійно, не соромтесь звернутись по кваліфіковану психологічну допомогу, або ж пошукайте групи підтримки для таких самих батьків, як і ви. Побути в колі цивільних дорослих (мам або татусів), які теж чекають своїх дітей з війни, може бути досить корисно.

В будь-якому разі та за будь-яких умов – не залишайтесь наодинці зі своїми переживаннями.

Джерело