18 травня – день пам’яті святої великомучениці Ірини Македонської

Свята Ірина, родом слов’янка, жила у другій половині I століття і була дочкою Ликинія, правителя міста Магеддона в Македонії.

Ще в юності Ірина увірувала в Христа. Згідно з переказами, її хрестив апостол Тимофій, учень апостола Павла.

Бажаючи присвятити своє життя Богові, свята Ірина відмовилася від заміжжя.

Пізнаючи все глибше християнську віру, свята Ірина стала переконувати і батьків стати християнами. Ликиній, батько Ірини, спочатку спокійно сприймав слова дочки, але потім розгнівався на неї, і коли вона відмовилася поклонитися ідолам, кинув її під ноги диким коням.

Не торкнувшись мучениці, коні кинулися на Ликинія і задавили його до смерті. Коли ж за  молитвами дочки-християнки він був повернутий до життя, то увірував у Христа сам і все його сімейство. З ним також увірувало 3 000 осіб.

Після цього свята мучениця Ірина стала сміливо проповідувати Христа серед жителів Македонії, за що багато разів піддавалася приниженням і стражданням.

За наказом правителя Седекії святу Ірину то кидали в рів зі зміями, то намагалися розпиляти пилкою, прив’язували до колеса з млина.

Муки Ірини супроводжувалися чудесними знаменнями, які приводили багатьох до віри в Христа.

Всього ж Іриною навернено було понад 10 000 язичників.

Коли Господь вказав Ірині день її кончини, вона пішла в одну гірську печеру біля міста Ефесу, вхід якої за її проханням, був завалений камінням. На четвертий день її знайомі повернулися до печери і, відкривши її, не знайшли в ній тіла святої Ірини.

Пам’ять святої Ірини дуже шанувалася у стародавній Візантії.

У Царгороді в пам’ять святої Ірини було побудовано кілька дивовижних храмів.