31 березня – день народження замка-блискавки
Березень 31, 201630 патентів за 16 років отримав американець Віткомб Джадсон. Лише один із них був вартим уваги — на застібку-“блискавку”.
Джадсон народився в Чикаго 1839-го. Півжиття працював торговельним агентом — їздив країною з різним господарчим крамом, як-от ваги для зерна. У 49 йому це набридло. Батько трьох дітей, із пишною бородою і лискучою лисиною, Джадсон занадився до патентного бюро з кресленнями і схемами. Більшість його винаходів стосувалися механіки пневматичної вуличної залізниці та практичного застосування майже не мали. Бо в ті часи, щоб отримати патент на винайдене, не конче було приносити діючу модель — вистачало запропонувати ідею.
Створенням прообразу сучасної “блискавки” Джадсон загорівся після того, як до нього в гості завітав приятель, який мав хвору спину. Йому було важко нагинатися.
— Винайди вже щось, щоб можна було защіпати ці кляті чоботи однією рукою, — сказав він Джадсону, знаючи його пристрасть до винахідництва.
Тож перша “блискавка” була для взуття. Нагадувала два велосипедні ланцюги із зазубринами. Називалася кресп-локер — “застібковідмикач”. Складалася із вічок і гачків, які з’єднував і роз’єднував бігунок. Її потрібно було щоразу встановлювати на взуття. Цей процес був значно клопіткішим, ніж застібання.
31 березня 1896 року Джадсон представив свій “застібковідмикач” на чиказькому ярмарку винаходів. Нікого особливо не здивував — занадто громіздка була конструкція. За наступні 10 років тільки Американська поштова служба замовила 20 застібок для сумок.
1904-го Джадсон удосконалив модель — причепив гачки й вічка на цупку стрічку. Заснував свою фірму “Юніверсал фастенер”. Клієнтів все одно не було. Тоді найняв інженера Отто Фредерика Ґідеона Сундбека, шведа за походженням, який працював в одній із провідних фірм із нових електричних технологій. Той звільнився звідти і влаштувався у непевну фірму Джадсона: молодий швед був закоханий у доньку одного з Віткомбових колег.
Джадсон помер у 70. Того ж 1909 року Сундбек одружився зі своєю обраницею. Прожив із нею тільки два роки: дружина померла. Розраду Отто шукав у роботі. Через рік він розробив конструкцію “блискавки” без гачків. Але вона ламалася після кількох використань. Перші чотири такі застібки продали 1914-го по $1, приблизно $17 на теперішні гроші. Сучасний варіант “блискавки” Сундбек запатентував 20 березня 1917-го. Комерційний успіх прийшов через рік, коли компанія “Юніверсал фастенер” продала 24 тис. застібок для популярних серед моряків “грошових” поясів.
Протягом наступного десятиліття замки-“блискавки” використовували переважно для калош, чобіт і сумок. У 1930-х почали запроваджувати в дитячий одяг. Рекламні слогани переконували, що такі замки допомагають дітям ставати самостійними, бо полегшують одягання. А чоловічий журнал “Есквайр” запевняв своїх читачів: “блискавка” раз і назавжди позбавить чоловіків страху публічно осоромитися, що ненароком розстебнулася ширінка.
