Аліменти: Що потрібно знати батькам
Лютий 4, 2016Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а в деяких випадках – до 23-х років.
Проте, як показує практика, дуже часто батьки ігнорують це, шляхом недобросовісного виконання покладених на них обов’язків щодо утримання дитини.
Здебільшого, такі випадки трапляються після розлучення подружжя. Мати з дитиною (або двома) стикається з проблемою, як далі жити і як забезпечити дитину. А колишній чоловік, в той час, живе своїм життям, не замислюючись про свій головним обов’язок – виховувати своїх дітей та матеріально забезпечити їх життя.
В той час, мати утримує дітей сама. Але навіщо? Можливо, щоб почуватись жертвою або за для уникнення вирішення цього складного процесу – стягнення аліментів.
Права своїх дітей необхідно відстоювати! Адже обов’язок по забезпеченню ваших дітей у вас обох!
Так, незалежно від того, чи перебувають батьки дитини в шлюбі, чи ні, один з батьків, з яким проживає дитина, має право звернутись до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання дитини до іншого, якщо відомості про нього (вказані у свідоцтві про народження дитини і він не виконує, чи не в повній мірі виконує обов’язки по утриманню дитини.
Законодавством України передбачено два способи стягнення аліментів: добровільний та в судовому порядку.
1. Добровільний спосіб сплати аліментів.
У ст. 187 Сімейного кодексу України (надалі – СК України) передбачено добровільний спосіб виконання матір’ю або батьком свого обов’язку утримувати дитину шляхом сплати аліментів.
• Домовленість сторін.
В усному порядку, батько і мати домовляються між собою щодо розміру та періодичності сплати аліментів на дитину в добровільному порядку тому з батьків, з ким залишається проживати дитина. Дана домовленість може бути лише усною, але для додаткових гарантій виконання даних домовленостей батько можуть укласти між собою нотаріально посвідчений договір про утримання дитини, що прямо передбачено ст. 189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначений розмір аліментів та строки їх виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, передбачені СК України.
Договір про сплату аліментів укладається виключно у письмовій формі з обов’язковим посвідченням нотаріуса.
У разі невиконання або неналежного виконання платником аліментів укладеного договору, той з батьків, з ким проживає дитина, має право звернутися до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Договір із вчиненим виконавчим написом подається до органів державної виконавчої служби (за місцем реєстрації одного з батьків, з ким проживає дитина) для виконання його в примусовому порядку, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження», у розмірі, передбаченому відповідним договором, без звернення до суду.
• Подання заяви за місцем роботи платника аліментів за його ініціативою
Для цього платнику необхідно подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. На відміну від примусового стягнення аліментів, що здійснюється у порядку виконавчого провадження, за заявою платника аліменти можуть бути відраховані навіть і тоді, коли загальна сума відрахувань, включаючи відрахування за іншими виконавчими документами, перевищує 50 % заробітної плати. На підставі такої заяви аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати (стипендії, пенсії).
Платник аліментів має право відкликати свою заяву в будь-який час, незважаючи на те, що визначений у заяві строк відрахування ще не закінчився.
У такому випадку з метою примусового стягнення аліментів на дитину, їх отримувач може звернутись до суду з позовною заявою про стягнення аліментів на дитину.
• Набуття дитиною права власності на нерухоме майно.
Такий спосіб сплати аліментів, передбачений ст. 190 СК України.
Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).
Такий договір нотаріально посвідчується і підлягає державній реєстрації.
Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.
Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.
У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов’язується самостійно утримувати її.
Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов’язку брати участь у додаткових витратах на дитину.
На майно, одержане за договором відповідно до частини першої цієї статті, не може бути звернене стягнення.
Майно, одержане дитиною за цим договором, може бути відчужене до досягнення нею повноліття лише з дозволу органу опіки та піклування. Договір, укладений відповідно до частини першої цієї статті, визнається судом недійсним за вимогою відчужувача нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового запису про народження дитини.
У разі визнання договору недійсним у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно.
За позовом відчужувача нерухомого майна договір, укладений відповідно до частини першої цієї статті, може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дитина, обов’язку по її утриманню.
2. Стягнення аліментів на підставі рішення суду (судовий порядок).
У випадку недосягнення між батьками згоди про добровільне відрахування одним з них аліментів, кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду, тобто питання вирішуватиметься в судовому порядку.
Хто може звернутися до суду з позовною заявою про стягнення аліментів на утримання дитини.
Звернутися до суду з позовною заявою про стягнення аліментів на утримання дитини має право той з подружжя, з ким проживає дитина, кошти на утримання якої потрібно стягнути.
Документи, які потрібні для подачі позовної заяви про стягнення аліментів на утримання дитини.
1. Копія паспорта позивача.
2. Копія паспорта відповідача.
3. Копія паспорта і ідентифікаційного номера позивача.
4. Копія паспорта і ідентифікаційного номера відповідача.
5. Копія свідоцтва про шлюб. Якщо у вас немає такого свідоцтва і воно знаходиться у відповідача, ви можете:
А) отримати в органах РАЦС дублікат такого свідоцтва;
Б) вказати в позовні заяві даний факт і попросити суд витребувати свідоцтво у відповідача.
6. Копія свідоцтва про розірвання шлюбу (якщо шлюб розірвано). Якщо у вас немає такого свідоцтва і воно знаходиться у відповідача, ви можете:
А) отримати в органах РАЦС дублікат такого свідоцтва;
Б) вказати в позовні заяві даний факт і попросити суд витребувати свідоцтво у відповідача.
7. Копія рішення суду про розірвання шлюбу.
8. Копія свідоцтва про народження дитини.
9. Довідка по формі № 3 або № 2 з житлово-експлуатаційної служби (доказ проживання дитини з позивачем).
10. Довідка про доходи позивача.
11. Копії чеків, квитанцій, абонементів, медичних довідок, рекомендацій лікаря, путівок на відпочинок та багато інших документів, що підтверджують вже здійснені витрати на дитину або ж їх необхідність.
12. Інші документи, які підтверджують правову позицію позивача.
13. Копія позовної заяви, яка буде відправлення судом відповідачу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» при подачі позовної заяви про стягнення аліментів позивачі звільняються від сплати судового збору, який згодом буде стягнуто з відповідача.
Вимоги до позовної заяви про стягнення аліментів на дитину.
Заява повинна бути складена в письмовій формі відповідно до правил, викладених у ст. 119 Цивільно-процесуального кодексу України (надалі ЦПК України).
Відомості, що зазначаються в позовній заяві:
• Найменування суду, до якого подається позовна заява;
• ПІБ позивача і відповідача, місце реєстрації або проживання, поштовий індекс, номер телефону;
• Зміст позовних вимог;
• Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
• Зазначення доказів, які підтверджують кожну обставину;
• Переляк документів, які прикладаються до позовної заяви.
Визначення підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України позови про стягнення коштів на утримання (аліменти) і про встановлення батьківства можуть подаватися за місцем проживання позивача.
Визначення розміру сплати аліментів.
Згідно сімейного законодавства України існує два способи визначення розміру аліментів:
1. Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини (ст.183 СК України).
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
2. Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі (ст.184 СК України).
Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за завою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 СК України, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Обставини, які враховуються судом при визначення розміру аліментів:
— Стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
— Стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
— Наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
— Інші обставини, що мають істотне значення.
Варто підкреслити, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Так, починаючи з 01.01.2016 року прожитковий мінімум на дитину становить:
Категорія дітей 01.01.2016 р. 01.05.2016 р. 01.12.2016 р.
віком до 6-ти років 1167 грн. 1228 грн. 1313 грн.
віком від 6 до 18 років 1455 грн. 1531 грн. 1637 грн.
Віком від 18 до 23 років 1378 грн. 1450 грн. 1550 грн.
Зміна розміру аліментів.
За наявності передбачених у ст. 182 — 184 СК України обставин аліменти на прохання зобов’язаного до їх сплати батька можуть бути присуджені у меншій частині чи у твердій грошовій сумі, ніж передбачено законом. Ці обставини можуть бути відсутніми на час постановлення рішення і настати пізніше, і навпаки, ці обставини могли відпасти за період дії аліментного зобов’язання.
У зв’язку з чим стаття 192 СК передбачила зменшення чи збільшення розміру аліментів, а також припускає можливість звільнення батьків від обов’язків утримувати дитину взагалі.
Розмір аліментів, який був установлений статтями 183, 184 СК, може бути зменшений судом у таких випадках:
Погіршення матеріального стану платника аліментів.
Зміна сімейного стану; погіршення здоров’я платника аліментів.
Дитина знаходиться на повному державному чи релігійному утриманні.
Якщо дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади або юридичної особи, за заявою батьків, уповноваженого територіальної громади, юридичної особи, на утриманні якої перебуває дитина та за згодою органу опіки та піклування.
У той же час аліменти можуть бути збільшені, якщо покращився матеріальний стан платника аліментів, погіршився стан здоров’я дитини, відпала необхідність утримувати платником інших членів сім’ї.
Матеріальний стан, стан здоров’я стягувача аліментів правового значення на розмір аліментів не має.
Строки звернення за аліментами.
Особа, яка має право на отримання аліментів, має право звернутися до суду із заявою про стягнення аліментів незалежно від терміну, який минув з моменту виникнення права на аліменти, якщо аліменти не виплачувалися раніше за угодою про сплату аліментів. Аліменти присуджуються з моменту звернення до суду.
Аліменти за минулий період можуть бути стягнуті в межах трирічного терміну з моменту звернення до суду, якщо судом встановлено, що до звернення до суду приймалися заходи для отримання коштів на утримання, але аліменти не були отримані внаслідок ухилення особи, зобов’язаної сплачувати аліменти, від їх сплати.
Відповідальність за несвоєчасну сплату аліментів.
Цивільна відповідальність.
При утворенні заборгованості з вини особи, зобов’язаної сплачувати аліменти за угодою про сплату аліментів, винна особа несе відповідальність у порядку, передбаченому цією угодою.
При утворенні заборгованості з вини особи, зобов’язаної сплачувати аліменти за рішенням суду, винна особа сплачує одержувачу аліментів неустойку в розмірі однієї десятої відсотка від суми невиплачених аліментів за кожен день прострочення.
Одержувач аліментів вправі також стягнути з винного у несвоєчасній сплаті аліментів особи , зобов’язаного сплачувати аліменти, всі заподіяні простроченням виконання аліментних зобов’язань збитки в частині, не покритій неустойкою.
Кримінальна відповідальність.
Державна виконавча служба України здійснює виконання рішень суду щодо стягнення аліментів.
Якщо боржник не бажає виплачувати кошти стягувачу на утримання дитини — стягувач може звернутись з заявою про притягнення його до кримінальної відповідальності за ознаками ст. 164 Кримінального кодексу України, а саме за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів). Покарання за такий злочин передбачено Кримінальним кодексом України.
Слід зазначити, що під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за шість місяців відповідних платежів.
Порядок притягнення до кримінальної відповідальності осіб, що вчинили кримінальне правопорушення передбачено Кримінально процесуальним Кодексом України. Відповідно до ст. 477 цього Кодексу, порушення кримінальної справи за ч.1 ст. 164 за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) відноситься до кримінального провадження приватного обвинувачення, яке в даному випадку може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви особи, яка виховує та утримує дитину . Згідно ст. 478 цього ж Кодексу, вищезазначена особа має право подати до слідчого, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення.
Враховуючи вищезазначене, про отримання копій необхідних документів для подачі відповідної заяви про притягнення до кримінальної відповідальності, Вам потрібно звертатися до державного виконавця відділу державної виконавчої служби за місцем проживання боржника.
Заява особи, яка виховує та утримує дитину, та що є потерпілою в даному випадку, як правило, є єдиним законним приводом для початку кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Слід зазначити, що притягнення боржника до кримінальної відповідальності це один із заходів, що стимулює боржника до сплати аліментів.
Припинення аліментних зобов’язань.
Аліментні зобов’язання, визначені угодою про сплату аліментів, припиняються смертю однієї зі сторін, закінченням терміну дії цієї угоди або з підстав, передбачених цією угодою.
Виплата аліментів, що стягуються в судовому порядку, припиняється: після досягнення дитиною повноліття або в разі придбання неповнолітніми дітьми повної дієздатності до досягнення ними повноліття; при усиновленні (удочерінні) дитини, на утримання якого стягувалися аліменти; при визнанні судом відновлення працездатності або припинення потребу в допомозі одержувача аліментів; при вступі непрацездатного потребує допомоги колишнього чоловіка — одержувача аліментів у новий шлюб; смертю особи, що одержує аліменти, чи особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти.
