3 березня – Міжнародний день охорони здоров’я вуха і слуху

Без нього людина занурюється у безмовності, переставши бути повноправним членом людської спільності. Слух є невід’ємною частиною сприйняття навколишнього світу.

Всесвітня організація охорони здоров’я заснувала спеціальний день, який присвячений охороні здоров’я вуха та слуху. Кожного року 3 березня відзначається Міжнародний (Всесвітній) день охорони здоров’я вуха та слуху.

В цей день медичні та інші організації в різних країнах повинні проводити заходи, які спрямовані на те, щоб підвищувати обізнаність населення про можливі проблеми, пов’язані зі слухом. У свою чергу, Всесвітня організація охорони здоров’я обіцяє надавати державам всебічну підтримку при розробці й здійсненні національних програм лікувальної та профілактичної допомоги людям із захворюваннями вух та проблемами зі слухом.

На сьогоднішній день втрата слуху вважається найпоширенішою сенсорною формою інвалідності у світі. За даними ВООЗ, від глухоти та порушень слуху страждають більше 275 млн. чоловік.

Основними причинами глухоти та приглухуватості називають хронічні інфекції вуха та ряд захворювань: краснуха, кір, паротит, менінгіт. Деякі лікарські препарати та шкідливі фактори навколишнього середовища також є основними причинами глухоти. Однак здоров’я починається з дитинства. Згідно з останніми дослідженнями, щороку збільшується кількість дітей з порушенням слуху. Порушення ці починаються ще до народження дитини, коли майбутня мама хворіє на різні інфекційні хвороби. Навіть той самий грип може наробити багато біди для майбутнього немовляти. У ранньому віці діти часто хворіють на кір, паротит, кашлюк, скарлатину, що істотно впливає на орган слуху. Також неконтрольований прийом антибіотиків має негативний вплив на слух. Багато інших проблем і хвороб у дитинстві впливають на отологічні захворювання.

Тому і лікарям, і батькам треба уважно слідкувати за здоров’ям дітей. Чим раніше буде виявлено порушення слуху у дитини, тим раніше і успішніше почнеться її лікування, а відтак і соціалізація у дитячий колектив садочків та шкіл.

Порушення слуху у дорослих фахівці розглядають як соціальний недуг. Особливе місце у структурі отоларингічних хвороб займає отит — запалення середнього вуха. Якщо його вчасно не лікувати, можна дістати повну втрату слуху. У відносно недалекому минулому отит міг спричинити навіть смерть хворого. Ще однією важливою причиною втрати слуху є отосклероз — розростання скроневої кістки. Це спричиняє руйнування рецепторів внутрішнього вуха і волокон слухового нерва. Є ще дуже багато хвороб вуха і проблем, що їх спричиняють.

Найвразливіша група населення — це люди похилого та старечого віку. Саме у цій групі населення найчастіше виникають проблеми зі слухом. Це вікова проблема зниження гостроти слуху. Відомо, що з віком погіршується сприйняття та розбірливість мови. Це пов’язано з патологією й атрофією фізіологічних процесів у слуховому аналізаторі. Тобто, простіше кажучи — старіє людина і разом з нею старіють інші органи та системи. Не є винятком слух. Проте навіть у такому віці не варто усе списувати на старість та відмовлятися від медичної допомоги.

Проблема порушення слуху з кожним роком стає актуальнішою, як у медичному, так і в соціальному плані. Не дивлячись на певні успіхи, досягнуті в отіатрії за останні кілька десятиліть, щороку кількість хворих людей лише зростає. Посилена увага спеціалістів до вивчення даного питання пояснюється не тільки поширенням отоларингічних проблем серед населення, але і певним науковим прогресом, успіхами функціональної діагностики, методами лікування та хірургії. Щороку у всьому світі розробляються принципово нові методи дослідження та обстеження слуху, які дозволяють точно диференціювати характер і рівень ураження слухового апарату та вух.

За минулі роки вітчизняна медична література накопичила величезний матеріал з актуальних проблем окремих захворювань вуха. Продовжується розвиток аудіології, що збагачує отіатрію у науковому та практичному відношенні. Це сприяє кращій роботі і підготовці оториноларингологів. В нашій країні створені всі умови для надання отіатричної допомоги населенню. Медичні заклади укомплектовані фахівцями, оснащені сучасним устаткуванням і є спеціалізованими закладами, що відповідають завданням медичного обслуговування населення.