Сьогодні день народження Руслани

Руслана Степанівна Лижичко народилась 24 травня 1973 р. у Львові. З 4-х років займалась в музичній експериментальній школі та виступала зі своїми коронними номерами у вокально-інструментальному ансамблі “Обрій”, де і розпочався її творчий шлях: мікрофон став дитячою забавкою, а сцена – місцем народження всіх найкращих дитячих вражень.

1977 р. – дебют Руслани – виступ на Львівському фестивалі “Золота Осінь” з групою та оркестром, де отримала своє перше Гран-прі. З 7 років розпочалось професійне музичне життя наповнене концертами, конкурсами та фестивалями в дитячому ВІА “Усмішка” під керівництвом Аркадія Кузіна. Після закінчення 10-го класу математичної школи і десятирічки при консерваторії (по класу фортепіано) вступила у Львівський державний вищий музичний інститут імені В. Лисенка на факультет хорового диригування, який закінчила в 1995 році.

1993 р. Руслана взяла участь в музичному конкурсі імені Володимира Івасюка і Всеукраїнському фестивалі “Тарас Бульба” та стала лауреатом на Всеукраїнському фестивалі сучасної пісні та популярної музики “Червона Рута-93”. Тоді співачка відчула, що потрібно змінити все: стиль, вокал, музику – і першою піснею в новому “образі” стала пісня “Ти” (присвячена Олександру Ксенофонтову).

1994 р. отримала Гран-прі Всеукраїнського телевізійного фестивалю популярної музики “Мелодія-94”. Цього ж року Руслана стала звукорежисером, продюсером та заступником директора новоствореної у Львові спеціально для професійного виготовлення аудіореклами студії “Люксен”.

28 грудня 1995 року довготривала, віддана дружба Руслани із Олександром Ксенофонтовим отримала офіційний статус – вони одружились.

19 лютого 1996 р. відбувся мистецький пленер, на якому була сформована ідея проведення проекту Всеукраїнського масштабу – “Дзвінкий вітер”, продюсером якого виступила Руслана. Проект “Дзвінкий вітер” (“Windbells”) – демонструє акцію синтезу мистецтва, видовищності та масовості (це своєрідна драматична казка на синтезі різних історичних традицій – середньовічної балади і сучасної музики, середньовічної архітектури і сучасної звуко-світло-техніки, традиційного симфонічного оркестру і рок-групи). В рамках “Дзвінкого вітру” відбулось шість широкомасштабних акцій, а також було створено чотири відеофільми: “Тоді такого ще не було, або Легенди про “Клуб Шанувальників Чаю”, “Лабіринти “Дзвінкого вітру”, або Містерії Івана Небесного”, “Попелюшка Олеського замку або Балада про принцесу”, “Дзвінкий вітер” в Олеському замку”, а також телевізійні програми: “Дзвінкий вітер” – Оперний театр” – заключний концерт проекту “Дзвінкий вітер” та “Подорож у дитинство” – Різдвяна музична програма. 1996 р. Руслани бере участь у V Міжнародному фестивалі мистецтв “Слов’янський базар” і здобуває Гран-прі – у цей вирішальний день Руслана так заспівала “Тиху ніч”, розплакавшись просто на сцені, що всі 14 членів жюрі захоплено підвелися і аплодували їй стоячи. Це був її тріумф, адже виступ оцінили одностайно за найвищою шкалою – 140 балів!

1999 р. Руслана одержала Приз “Золота Жар-птиця” за перемогу в номінації “Краща пісня року” – “Світанок” і “Кращий кліп року” – “Світанок”.

2000 р. співачка стала Лауреатом Першої Всеукраїнської Загальнонаціональної програми “Людина року 2000” в номінації “Зірка естради”. Наприкінці літа 2001 р. у Шешорах розпочалися зйомки масштабної кінороботи Руслани на пісню “Знаю я” з її нового “Гуцульського проекту” (“Знаю я” став першим у СНД кліпом, що демонструвався на широкому екрані в мережі сучасних кінотеатрів “Кінопалац”).

2003 р. за альбом “Дикі танці” вручено Платиновий диск незалежною асоціацією рекордингових компаній (Київ, Лондон).

15 травня 2004 р. у Стамбулі Руслана з композицією “Wіld Dances” (“Дикі танці”) перемогла на 49-му європейському музичному конкурсі “Євробачення”. Того ж року їй присвоєно почесне звання “Народна артистка України”. Руслана стає радником з питань молоді на громадських засадах прем’єр-міністра України. Рівень продажів альбому Руслани “Дикі танці” в Україні досяг відмітки 200 000 ліцензійних копій (що на українському музичному ринку відповідає подвійному “платиновому диску”). За альбом “Wild Dances” Руслана здобула нагороду “World Music Awards”, у рамках якої було вперше запроваджено номінацію “World Best Selling Ukrainian Artist”. Цього ж 2004 р. Руслана стала “Людиною року” та одержала премію “Прометей-Престиж” за перемогу у номінації “Митець року”. Восени 2004 року бере активну участь в “Помаранчевій революції”, а навесні 2006 року стає Народним Депутатом України.

Весною 2007 року співачка вирушає у великий благодійний тур Німеччиною разом з німецьким рок-музикантом Пітером Маффаєм (всі зібрані кошти передає дитячим лікарням). Співпрацюючи із ОБСЄ, Руслана стає Послом Доброї Волі ООН та починає активну кампанію по боротьбі із сучасним рабством. У лютому 2007 року співачка виступає на Віденському Форумі з питань торгівлі людьми та презентує свій соціальний сингл “Not for sale”, як офіційно визнаний ООН гімн кампанії.

Музика Руслани була використана в якості сайндтреку до мегапопулярної комп’ютерної гри Grand Theft Auto 4, а також співачка озвучила в грі одного з персонажів.

А взагалі, Руслана любить гірське каміння, Карпати та екстремальні види спорту.