Чuм французькі дівчата та жінки відрізняються від українок?

Наша жінка за 50 років вже їсть все підряд, бо “скільки вже там залишилося”.

Лариса Кисіль, яка нині проживає у Франції, тепер точно знає, в чому різниця між нашими жінками і француженками. Своїми спостереженнями вона поділилася з користувачами у Фейсбук:

На думку Лариси, наші жінки (при всій їх красі і прuвабливості) програють француженкам .

«Українська дівчина в 20 років ще нічого не досягла, але вже хоче заміж. Всім своїм зовнішнім виглядом і поведінкою вона полює. Зовні бездоганна, слідує трендам, завжди в термін — манікюр і педикюр, брови, вії та фарбування волосся.

Від цього вона дуже напружена і нервова. Перебірлива, чоловіка оцінює в цифровому еквіваленті.

Високої думки про себе. Шукає того, в чиї надійні руки можна передати “цей” скарб.

Французька молода дівчинка природна. Без манікюру і наспіх нафарбованими нігтями на ногах, вільна та спокійна хода, погляд і повний кaйф від себе самої.

Я часто пригальмовую машину, щоб насолодитися цією ледь відчутною внутрішньою посмішкою і абсолютною насолодою від життя. Їй все одно, звуть її заміж чи ні. Цілком можливо, вона все своє життя проживе «з другом» або «компаньйоном», що її анітрохи не бентежить.

Так само її не бентежить перспектива жити однією і мати епізодичні стосунки з різними чоловіками. За житло половину платить сама, сама себе забезпечує. Поганенько, але як є.

Українська дівчинa y 20-30 років строго стежить за своїм харчуванням, знає точно свою вагу і причеплива до відтінку шкіри (він повинен бути неодмінно з засмагою вже до пляжу).

Молода француженка їсть без розбору, на пляжі роздягається стрімко, будь-яке тiло з насолодою занурює в воду, переконана, що відмінно виглядає. Так воно , до речі, і є. Виглядають вони добре і ніякі сантиметри в цьому не грають ролі.

Українська дівчина, яка не народила в 30 років, за звичкою вважає себе староромодною. Переживає, ображається на запитання родичів.

Француженка до цього віку тільки-тільки починає замислюватися, а чи вона хоче дитину. Причому, не важливо — в парі вона чи ні. Мамі і в голову не прийде сказати дочці, що вже пора.

Українська дівчинка змалку купує дорогі французькі креми, бо за красою треба стежити змолоду.

Французька дівчинка бере на полиці найдешевший, часто забуває ним користуватися, але від цього не втрачає своєї закоханості в себе будь-яку.

Кожна друга українська дівчинка — професійний візажист, старанно відстежує новинки та рекомендації бьюті блогеров. Молоді француженки фарбуються яскраво і спірно. Мистецтво макіяжу освоюють до 50.

35-50 років — складний період у француженок. У цьому віці вони багато працюють для гідної старості, виплачують з компаньйоном кредити, ростять дітей, яких, якщо вдається легко виношувати, народжують один за одним і багато. Якщо не виходять — всиновлюють, знову таки, багато.

Головна тусовка для непрацюючих мам — майданчик перед школою. Виглядають так собі, але цілком щасливі. Працюють, як і раніше прекрасні, завжди закохані, часто у своїх чоловіків. Багато флiртують, не дивляться, чи зайнятий чоловік.

Українська жінка до 40 років гладшає, будує кар’єру, перестає любити чоловіка, твердо вирішує, що так більше не можна, записується на курси підвищення самооцінки і любові до себе, молодиться, бореться з першими ознаками старіння, на які плює француженка.

Розлучається з чоловіком і хоче ідеального другого шлюбу, шукаючи його в кабінеті психолога.

Жінка в 50 у Франції досягає свого розквіту.

Саме зараз вона може відкрито носити свої діаманти, з гордістю — сиве завжди укладене волосся, з витонченістю — одяг топових брендів. Жінка 50+ у Франції — королева. Вона це заслужила і заробила.

Вона в прекрасній фізичній формі, бо в 40 перестала їсти цукор і жирне м’ясо, кожен ранок починає з пробіжки або уроку йоги, багато ходить пішки і не гребує антидепресантами. У 50 починається щасливе життя і триває до самого заходу в 90 років.

У мене в будинку є 90-річні леді, які, спускаючись вниз забрати пошту, одягнені, нафарбовані як на прийом до президента. Навіть якщо це їх єдиний, в силу погіршення здоров’я, вихід за день.

Наша жінка за 50 вже їсть все підряд, бо «скільки вже там залишилося». Рідко займається спортом, бо «а кому це треба». Дуже розумна і цікава, але це їй самій вже не треба. Починає говорити про старість.

Француженка вперше згадає це слово в свої законні 87. Коли, купуючи багет в булочній, раптом виявить, що забула вдома гаманець. «Здається, я старію, мадемуазель?»

Джерело.