7 причин, чому ми живемо в кращому світі, ніж здається

7 причин, чому ми живемо в кращому світі, ніж здається

Січень 27, 2019 0 By admin

Якщо ви впевнені, що справи у світовій економіці та політиці дійсно кепські, ваш песимізм можна зрозуміти – адже в новинах тільки і чути про війни, голод та катастрофи. Втім, статистика переконливо свідчить, що світ поліпшується, а ми живемо у найкращі часи за всю історію людства.

Нині покійний шведський академік Ханс Рослінг визначав тривожну тенденцію: чимало людей у розвинених країнах не мають уявлення про те, що життя людства помітно покращилось і продовжує покращуватися. Ба більше, багато хто впевнений саме в протилежному.

І це, мабуть, не дивно, адже ЗМІ невпинно повідомляють про жахливі катастрофи, терористичні атаки, війни і голод.

Кому цікаво чути про те, що щодня близько 200 тисяч людей в усьому світі долають межу бідності у 2 долари на день? Або що понад 300 тисяч людей щодня отримують доступ до електрики й чистої води вперше у своєму житті?

Життя людей у бідних країнах не виглядає захопливим сюжетом для новин. Але, як зазначає Рослінг у своїй книжці “10 причини, чому ми помиляємось щодо світу і чому насправді все краще, ніж нам здається”, погані новини треба оцінювати в ширшому контексті.

Хоча в останні десятиліття глобалізація дійсно негативно впливає на заробітну платню середнього класу в розвинених країнах, вона також допомогла сотням мільйонів людей в усьому світі піднятися над межею бідності. Це зростання переважно відбувається в Південно-Східній Азії.

Нещодавня хвиля популізму, що охопила західні країни, – обрання Трампа, брекзит, прихід до влади популістських урядів в Угорщині та Італії, – викликає велике занепокоєння з огляду на добробут усього світу.

Глобалізація – єдиний шлях забезпечити економічне процвітання всім країнам, а не лише окремим націям із розвиненою економікою.

Хоча багато людей прославляють минуле, безперечним фактом економічної історії є те, що до недавнього часу велика частина населення світу жила у досить жалюгідних умовах – і так було протягом майже всієї історії людства.

Наступні сім діаграм є красномовним свідченням того, що за останні сто років життя в світі дійсно помітно поліпшилося.

1. Тривалість життя продовжує зростати

Тривалість життя

Навіть за часів промислової революції середня тривалість життя в європейських країнах не перевищувала 35 років.

Це не означає, що більшість людей вмирали у цьому віці, на середній показник у першу чергу впливав високий рівень дитячої смертності. Великою проблемою також була смерть від час пологів.

Багато людей вмирали від таких поширених захворювань, як віспа та чума, які тепер, принаймні в розвинутих країнах майже повністю подолали.

2. Дитяча смертність знижується

Дитяча смертність

Лише століття тому рівень дитячої смертності все ще перевищував 10% – навіть у країнах з таким високим рівнем доходу, як США та Велика Британія.

Але завдяки сучасній медицині та підвищенню соціальної безпеки в багатих країнах це число скоротилося майже до нуля.

Крім того, в країнах, що розвиваються, як-от Індія та Бразилія, сьогодні показник дитячої смертності є нижчим, ніж у розвинених країнах за аналогічного рівня доходу століття тому.

3. Коефіцієнт народжуваності падає

Народжуваність
Народжуваність
Народжуваність

Хоча багато хто стурбований швидким зростанням населення, рівень народжуваності насправді помітно знизився в усьому світі. За оцінками демографічного відділу ООН, до кінця XXI століття загальне число людей у світі стабілізується приблизно на 11 мільярдах.

Ба більше, на діаграмах видно, що багато країн, економіка яких розвивається, як-от Бразилія, Китай і низка африканських країн, уже досягли низького рівня народжуваності.

Хоча провідним економікам для цього знадобилося майже 100 років, починаючи з промислової революції, багато інших країн впоралися з проблемою високої народжуваності протягом двох-трьох десятиліть.

4. Зростання ВВП прискорилося в розвинених країнах

ВВП

Економіка технологічних лідерів, як-от США та Західна Європа, протягом останніх 150 років зростає в середньому на 2% щороку. Це означає, що рівень реального доходу збільшується вдвічі кожні 36 років.

Попри тривалі підйоми і спади в економіці, як-от Велика депресія або Світова економічна криза останніх років, стійкість темпів зростання дійсно вражає.

Країни з низькими доходами, зокрема Китай та Індія, в останні десятиліття швидко наздоганяють Захід.

Темп зростання у 10% протягом тривалого періоду означає, що рівень доходів населення подвоюється приблизно що сім років. Процвітання більшої кількості країн у світі є, безперечно, гарною новиною для всіх.

5. Нерівність у світі знижується

Бідність
Бідність
Бідність

Хоча внаслідок глобалізації нерівність у країнах зростає, загальносвітова нерівність протягом останніх кількох десятиліть постійно знижується.

Це відбувається переважно завдяки таким країнам, як Китай та Індія, де в останні роки рівень життя сотень мільйонів людей помітно покращився.

Насправді, вперше з часів промислової революції близько половини населення світу можна вважати світовим середнім класом.

6. Більше людей живе в демократичних суспільствах

Політичні режими

Більшу частину історії люди жили під тиском недемократичних режимів. Сьогодні близько половини людського населення живе в демократичному суспільстві.

90% тих, хто живе при автократичному режимі сьогодні, це китайці.

Хоча політика китайського уряду нещодавно гойднулася в інший бік, є всі підстави вважати, що подальший економічний розвиток врешті-решт (за теорією модернізації) призведе до демократизації країни.

7. Число конфліктів зменшується

Війни

Протягом всієї історії світ роздирали війни і конфлікти. Принаймні дві з найбільших держав світу воювали одна з одною понад половину всього часу, починаючи з 1500 року.

Хоча перша половина XX століття була надто кровопролитною, коли з невеликим проміжком відбулися дві світові війни, у післявоєнну добу в світі переважно настав мир.

Вперше в історії Західної Європи не було жодної війни або конфлікту протягом трьох поколінь.

Стабільності світу сприяє діяльність таких міжнародних організацій, як ЄС та ООН.

Джерело