Лялька-мотанка: український оберіг чи гарна інтер’єрна іграшка?
Липень 2, 2015Коли я зацікавилась мотанками, я зрозуміла, що абсолютно нічого про них не знаю, а ще я впевнилась у тому, що таких “незнаючих” людей, як я – дуже багато. Керуючись принципом: не можна творити те, про що ти мало знаєш, я почала збирати інформацію, яка містить в собі хоч щось з історії народження мотанок. Ось тепер дечим можу поділитися.
Лялька-мотанка – українська народна лялька, вважається, що її вік сягає близько 5 тис. років, є припущення, що мотанка є символом жіночої мудрості та зв’язку між поколіннями, а ще, що це одна із найдревніших іграшок і сакральних (священних) істот нашого народу. Є припущення, що українські ляльки унікальні, бо вони з’явилися ще тисячі років тому, вони могли існувати ще за доби Трипілля! Цю думку поділяють не всі знавці народної ляльки, але все ж, деякими рисами, виокремлюють українську народну вузлову ляльку від ляльок інших народів, наприклад від російських лялечок: кубишок, зерновушок, подорожниць, желанниць та ін.
Якщо не зважати на обрядові та магічні властивості ляльки, бо це є всього лиш припущення, з приводу якого давно ведеться полеміка між відомими етнографами, слід згадати про те чому ж з`явилася мотанка на світ. А появу мотанки пов`язують з потребою елементарної забавки для дитини. На той час, коли мама змушена була трудитися, вона вручала своєму чаду в рученята щось подібне до ляльки, причому в голівку вмотувався шматочок хліба, який дитина могла час від часу смоктати. Ось таке земне походження ляльки більш ймовірне, але все ж, нам іноді дуже хочеться дива, тому ляльку наділили магічною силою і часто називають родинним оберегом. Для більшої магічності кожен окремий елемент ляльки якось пояснюють. Причому, пояснення ці у кожному регіоні України звучать по різному, залежно від місцевих традицій та обрядів. Якщо ж узагальнити, то можна зробити коротенький опис зовнішньості мотанки з дещо магічним нахилом.
Отож, вважається, що усі елементи одягу мотанки є символічними: спідниця – уособлює землю; сорочка — три часи: минулий, теперішній і майбутній; головний убір — очіпок, стрічка чи хустка — зв’язок із небом… Важливим елементом є намисто. В давнину дівчата носили намисто і в свята, і в будні, бо вважали його жіночим оберегом. Розірвана нитка намиста сповіщала про те, що може статися якесь лихо.
Довгі коси ляльки – теж не випадковий елемент. Крім того, що дівоча коса – це символ недоторканості і вроди, вона ще й символізувала дівоче щастя.
Вважається, що у справжньої ляльки-мотанки немає обличчя, воно має бути чистим, або ж замість нього вимотують хрест, колір якого має гармонійно поєднуватися з кольором одягу. Кажуть, що на це є свої причини: справа в тому, що давні мольфари вважали, що лялька з вираженими рисами обличчя – чи то очі, носик чи ротик – може прив’язувати до себе душу того, хто нею грається, що може понести за собою небажані наслідки. А ще, хрест у колі — це солярний знак, тож лялька із таким обличчям несе в собі сонячну енергетику.
В голівку мотанки часто зав’язували копійки та зернятка пшениці. Це теж надавало їй сакрального значення.
Також буває ще окремий вид мотанок – “травниці”, у яких голівка набита запашними лікарськими травами. Такі мотанки можна ставити у тому місці, де спить дитина – трави будуть діяти як заспокійливий засіб.
Взагалі, мотанки рекомендували ставити біля вхідних дверей, як оберіг від злих відвідувачів, або на покуті, біля ікон. Господарка може мати ляльку-мотанку на кухні, як власну помічницю, іноді таким мотанкам роблять сім пар рук, їх називають “семидільницями”.
Кожна майстриня мотанкарка знає, що нову ляльку ніколи не можна створювати у поганому настрої, щоби негативна енергетика майстрині не перейшла на саму ляльку. Іноді я читаю дорікання майстриням: ” то це ж у вас не справжня мотанка не оберегова не обрядова…” Так, власне мої дійсно не обрядові, бо це ж не ляльки вуду.. а от чи справжня? Вона моя, авторська, я її бачу так, інші майстрині бачать своїх лялечок по іншому, бо у кожної свій творчий політ фантазії.
З приводу оберегового значення я думаю так: оберегом для людини може бути будь який предмет, зроблений чи подарований їй кимось близьким від щирого серця, головне щоб помисли при цьому були світлими, але слід пам`ятати: “Береженого і Бог береже…”.
Читаючи думки відомих майстринь та народознавців, я дійшла до висновку: лялька-мотанка безперечно є одним із народних символів, бо творять її жінки власноруч, передаючи свої вміння іншим. Виникнення мотанки дійсно несе в собі якусь таємницю, але найголовніше те, що ця лялька стала зв`язком багатьох поколінь, а її створення є відродженням давніх українських традицій.
Автор: Алла
