Дід Мороз, ялинка та олів’є. Які новорічні традиції нам насадили в СРСР (відео)

Коли Новий рік святкували давні українці

Наші давні предки були язичниками та дуже шанували сили природи. Тому й Новий рік асоціювали з відродженням усього живого.

Найімовірніше Новий рік у давній Русі святкували з появою нового Місяця в перші весняні дні. Свято тоді називалося “Нове літо”.

У 988 році Володимир Великий похрестив Русь і запровадив Юліанський календар. Святкування Нового року встановили на 1 березня, адже це ніби відповідало даті створення світу. Згодом Новий рік перенесли на 1 вересня відповідно до ухвали Візантійської церкви.

Пізніше деякі українські землі увійшли до складу Великого князівства Литовського. Тоді початок Нового року встановили на 1 січня і літочислення вели від Різдва Христового.

Українські землі в складі Великого князівства Литовського (фото: EdEra)

У 1582 році Папа Римський увів григоріанську календарну систему. Відповідно до неї Різдво святкували 25 грудня, але в Україні воно припадало на 7 січня.

У 18 столітті з Україною трапився Петро I, який наплював на 5 500 років слов’янського літочислення й проголосив, що Новий рік у Російській імперії святкують 1 січня, але все одно за юліанським календарем.

Таким чином після 31 грудня 7208 року настало 1 січня 1700.

Старий Новий рік

Доволі цікаве явище, яке дісталося нам у спадок від СРСР – Старий Новий рік. Радянський оксюморон, який іноземцям складно зрозуміти, а українцям – пояснити його суть.

У 1918 році більшовики перейшли на Григоріанський календар, а церква – ні. Тому з’явилися новий і старий стиль, різниця між якими була 13 днів. Так утворилося ось це рідкісне явище Старий Новий рік.

Його не відзначають ніде крім Росії, Білорусі, Сербії, Чорногорії та окремих районів Швейцарії. Тобто тут діє григоріанський церковний календар.

Новорічна ялинка

Ялинка – це також елемент Нового року з СРСР. Новорічна ялинка замінила різдвяну. Головною відмінністю між двома ялинками була відсутність на новорічній будь-яких релігійних символів, тобто Вифлеємської зірки чи янголів.

Натомість верхівкою стала п’ятипроменева червона зірка. Її вважають символом комунізму. Прикраси на дереві також були ідеологічними.

СРСР замінив різдвяну ялинку на новорічну (фото: відкриті джерела)

До речі, не так давно, буквально в минулому столітті, головним зимовим святом було саме Різдво Христове, а не Новий рік.

Дід Мороз

Більшість власне українських свят так чи інакше були пов’язаними з релігією. Тому подарунки дітям приносить Святий Миколай, а не насаджений Дід Мороз.

Вперше його образ виник у 1840 році у дитячій казці. Там звичний усім дід був Морозом Івановичем. Як персонаж він уособлював зимові морози та злі сили.

Лише у 1910 році він вперше постав як новорічний персонаж, але не відразу прижився. Потім його заборонили, а потім знову, так би мовити, воскресили за наказом партії. Тобто такий казковий дідусь із подарунками – насправді типовий політичний проєкт.

У Союзі активно боролися проти Святого Миколая, проте Дід Мороз має багато його рис. Дослідники переконані, що реальним прообразом радянського Діда Мороза є європейські різдвяні дарувальники та один із найшанованіших святих християнської церкви – Миколай Чудотворець.

Як це було притаманно СРСР, із Діда Мороза зробили ледь не національного героя.

На листівках його зображували як активного учасника державного й громадського життя, який захищає країну від німецьких окупантів, літає в космос, будує Байкало-Амурську магістраль тощо.

Дід Мороз на радянських листівках (фото: росЗМІ)

А за Хрущова зимові персонажі навіть освоювали цілину!

Святковий стіл

Олів’є, мандарини, оселедець під шубою, ігристе вино – все це є новорічними стравами.

Етнологи зазначають, що Олів’є – це суто радянський проєкт. Його автором є російський кухар французького походження Люсьєн Олів’є. У рецепт салату входять круто зварені яйця, лікарська ковбаса, варена картопля, солоні огірки та консервований зелений горошок.

Джерело