Про це повідомив депутат від Європейської Солідарності Олексій Гончаренко.
- є виконанням однієї з ключових євроінтеграційних вимог;
- спрощує процес отримання доступу до Цільового фонду МКС постраждалим від російських злочинів українцям та підвищить шанс отримання компенсації;
- надасть Україні вплив та права в МКС. Таким чином країна матиме змогу брати участь у виборах суддів МКС та висувати свого кандидата.
Україна підписала Римський статут 20 січня 2000 року, але досі не був ратифікований. Ратифікувати Римський статут неодноразово закликали правозахисники, а також Моніторигова місія ООН з прав людини та Євросоюз.
Що таке Римський статут
Римський статут був ухвалений на дипломатичній конференції в Римі 17 липня 1998 року та набрав чинності з 1 липня 2002 року. Він став основою для створення Міжнародного кримінального суду зі штаб-квартирою в Гаазі.
Документ встановлює чотири основні міжнародні злочини: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини і злочини агресії, які не мають терміну давності.
Римський статут підписали всього 137 держав, а ратифікували — разом з Україною — 125. США підписали Римський статут, але у травні 2022 року відкликали свій підпис. Джордж Буш молодший, який на той час був президентом, вважав, що МКС може загрожувати американським військовим та порушує суверенітет США.
Також не підписали або не ратифікували Римський статут Китай, Індія, Туреччина, Єгипет та Ізраїль.
Згідно з Римським статутом, юрисдикція МКС доповнює юрисдикцію національних судів. Крім того, встановлено, що МКС має юрисдикцію щодо злочинів, лише якщо вони вчинені на території держави-учасниці або якщо вони вчинені громадянином держави-учасниці. МКС також може мати юрисдикцію щодо злочинів, якщо його юрисдикція затверджена Радою Безпеки ООН.
Чому Україна затрималась з ратифікацією Римського статуту на понад 20 років
Римський статут Україна підписала ще 20 січня 2000 року. Однак наступного року Леонід Кучма, який на той момент був президентом України, звернувся до Конституційного суду із проханням визнати його неконституційним. Конституційний суд це зробив, посилаючись на те, що МКС порушує Конституцію, оскільки доповнює національну судову систему, що не передбачено в Основному законі.
Після вторгнення Росії в Україну питання ратифікації Римського статуту знову набуло актуальності, однак замість цього Україна звернулась до Міжнародного кримінального суду з двома окремими заявами щодо визнання його юрисдикції. Перша стосувалась злочинів під час Революції гідності, а друга — злочинів, скоєних після почату російської агресії з 20 лютого 2014 року.
Офіс прокурора МКС оголосив про початок офіційного розслідування за цими заявами лише у жовтні 2022 року.
Ратифікація Україною Римською статуту була також однією з умов підписаною Україною Угодою про асоціацію з ЄС.
Причиною, з якої Україна тягнула з ратифікацією Римського статуту після 2014 року називали ризики для українських військових.
«Серед юристів, серед правозахисників існує дуже багато різних тлумачень. [Наприклад], що у разі ратифікації Україною Римського статуту можуть постраждати наші військові. І ми, коли наближаємося до ратифікації Римського статуту, отримуємо дуже багато різноманітних звернень від військових, від правозахисників про те, що військові України, які виконують бойові завдання на лінії фронту, можуть, скажімо так, здійснювати ненавмисні дії. Наприклад, невідомо куди полетить снаряд чи невідомо, куди куля, випущена з кулемета чи граната із гранатомета, залетить. Можуть бути необережні дії, які можуть бути використані не на користь наших військовослужбовців», — пояснював Radio NV представник президента у Верховній Раді Федір Веніславський у березні 2023 року.
Що зробили, щоб зняти ризики для українських військових у зв’язку з ухваленням Римського статуту
15 серпня заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра пояснила, що Україна ратифікує Римський статут із заявою за ст. 124 Римського статуту, згідно з якою МКС не матиме юрисдикції за ст. 8 (воєнні злочини) щодо громадян України протягом семи років після ратифікації.
У липневому інтерв’ю Голосу Америки Мудра також говорила, що оскільки Україна у 2014-му та 2015-му ухвалила дві заяви про визнання юрисдикції МКС, він вже може притягувати громадян України до відповідальності і нових ризиків ратифікація Римського статуту не несе.
Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко пояснював BBC Україна, що МКС зможе притягти до відповідальності українця, тільки якщо національна правоохоронна система «не може» чи «не хоче» цього зробити «необхідним чином».
За його словами, МКС не розглядатиме справи, у яких вже винесли вироки українські суди. Винятками можуть бути випадки, у яких МКС визнає, що національне розслідування проведене неналежним чином чи спеціально з метою «вигородити особу від переслідування». В такому разі МКС все ж може прийняти справу до свого провадження.
Переваги ратифікації Римського статуту для України
Заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра пояснювала, що ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду дозволить Україні отримати більше інструментів для притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності.
«Фактично ми будемо долучені до роботи ключового світового органу правосуддя і матимемо можливість впливати на пріоритизацію нашого питання у ньому», — зазначила вона.
Заступниця голови ОП також заявила, що Україна як учасниця Римського статуту зможе відстоювати свої інтереси в МКС. Зокрема, країна зможе брати участь в Асамблеї держав-учасниць МКС і формувати політику МКС; висувати свого кандидата на посаду судді; затверджувати розподіл бюджету МКС; брати участь у виборах суддів та осіб на інші виборні посади.
Мудра додала, що участь України у МКС «спростить доступ українцям до спеціального Цільового фонду МКС для потерпілих та підвищить шанси отримання компенсацій для потерпілих від російських злочинів».
