20 жовтня – Міжнародний день кухаря і кулінара

Професія кухар розвивалася разом з цивілізацією. Перші страви виглядали як обпалені на відкритому вогні напівсирі шматки м’яса або риби.

Могутня середньовічна Європа високо цінувала своїх кухарів. У Франції кухарями вищих рангів ставали лише знатні люди. У Німеччині з 1291 року шеф-кухар був однією з чотирьох найважливіших фігур при дворі.

В Україні приготування їжі довгій час було справою суто сімейною. Відала їм, зазвичай, найстарша за віком жінка в княжій сім’ї. Професійні кухарі вперше з’явилися при дворах, а потім вже в монастирських трапезних. Приготування їжі на Русі виділилося в окрему спеціальність тільки в XI столітті, хоча згадка про кухарів-професіоналів зустрічається в літописах вже в Х столітті.

Розвиток професійної кулінарії пов’язаний з появою підприємств позадомашнього харчування. Виникли вони ще в Стародавній Русі. Спочатку це були корчми, в яких подорожні могли знайти притулок і їжу. Потім з’явилися придорожні трактири — готелі з обіднім залом і кухнею. У той же час поряд з трактирами у великих містах стали з’являтися ресторації.

Приготування їжі — унікальний процес. Рецепт — це лише загальна мапа приготування страви. Баланс смаків, тонкощі і момент, в який необхідно робити ті чи інші дії з продуктами і спеціями, — це ціла симфонія. Оволодіти цим мистецтвом самостійно практично неможливо, завжди потрібна порада людини, яка вміє готувати. Можна сказати, що це вміння передається з покоління в покоління. Багатовіковий досвід і практика приготування їжі зробили це мистецтво надзвичайно віртуозним.