10 «країн» в Україні, які варто відвідати: одеська Італія та хмельницька Ірландія
Жовтень 21, 2015Виявляється, на нашій території “вмістилося” безліч заморських країн – починаючи від “дикої” південної Африки, закінчуючи далекою Країною Сходу Сонця – Японією.
1. Одеська “Італія”
Маленьке місто Вилкове непримітно розташувалося на півдні України, в 300 км від Одеси. І назва непримітна, і на карті майже непомітне, і населення всього кілька тисяч. Але є тут одне “але”. Вилкове – це місто … на воді! Так-так, виявляється в нашій країні теж є своя Венеція. Замість звичних вуличок і тротуарів – канали, шириною кілька метрів, якими місцеві плавають на українських “гондолах”. І, заради правди, варто відмітити, що повітря в Вилкове чисте і свіже, на відміну від характерного для Венеції запаху цвілі.
2. Херсонська “Африка”
Якщо ви давно мріяли вирушити на справжнє африканське сафарі, поспішаємо повідомити: тепер не потрібно летіти на інший материк у пошуках екзотичної фауни! Поблизу міста Каховка, що знаходиться в 100 км від Херсона, розкинула свої простори територія заповідника Асканія Нова. Це унікальний куточок незайманої природи, де у вільних умовах проживають дивовижні для наших країв птахи і тварини. Кого тут тільки не зустріти: верблюди, зебри, фламінго, антилопи, лами, степові орли, коні, журавлі, бізони, буйволи, сайгаки … Такого тісного контакту зі світом фауни Вам не знайти навіть у зоопарку: павичі гордовито виходжують зовсім поруч, а щоб погладити поні – достатньо лише простягнути руку. Обережно, верблюди! А вони тут не тільки плюються в різні боки, але можуть і потрапити в ціль.
3. Ужгородська “Японія”
Необов’язково знати японську мову або захоплюватися культурою аніме, щоб перейнятися любов`ю до Японії. Подорожуючи в перші травневі дні по Україні, ніяк не можна обійти увагою вітчизняний східний оазис – цвітіння сакури в Ужгороді. Саме в цей період, як правило, фантастичний пейзаж постає у всій своїй рожевій красі: немов в одній зі сцен японського кінофільму, коли головна героїня гордо ступає по алеї, а ніжні пелюстки сакури обсипають її рожевим дощем. Видовище для досвідчених естетів! А якщо ви відвідаєте вулиці Довженка та Ракоці, побачите ще більш хвилюючу картину – тут разом з сакурами розпускаються білі і фіолетові магнолії.
4. Закарпатські “Альпи”
Величні зелені гори, немов насунули на себе білу шапку – подібне видовище ви, без сумнівів, знайдете в Альпах. Але в Карпатах вас чекає щось зовсім особливе: починаючи з незайманої природи, закінчуючи дивовижною гостинністю місцевих жителів. Бурхливі річки і гірські озера, безкрайні поля, огорнуті легким серпанком і ледь чутними гуцульськими мелодіями – тут справді чарівний вигляд природи ідеально доповнює неповторний колорит.
Але як же побувати в Карпатах і не побачити Синевирське озеро? Це все одно, що відвідати Рим, проігнорувавши Колізей! Назву водойми місцеві жителі пояснюють однією красивою легендою – про графську доньку на ім’я Синь. Гуляючи якось раз карпатськими просторами, зустріла дівчина пастуха – Вира. Як і водиться в подібних історіях, молоді люди полюбили один одного і стали таємно зустрічатися. Дізнавшись про це, суворий граф був невблаганний: він наказав скинути пастуха зі скелі. Довго плакала Синь. Настільки довго, що й виплакала ціле озеро. Легенди легендами, але є щось чарівне в цьому куточку природи. Вода в джерелі настільки чиста, що навіть на найбільшій глибині можна побачити дно! А навколо – сосни, ялиці, буки … Не дарма це місце називають “перлиною Карпат”.
5. Карпатська “Голландія”
Щорічно в Нідерланди з’їжджаються мільйони туристів, щоб помилуватися знаменитим голландським парком нарцисів. А чи знаєте ви, що в мальовничому Закарпатті Вас чекає ще більш ефектне видовище? У районі містечка Хуст, куди найзручніше дістатися через Львів, подолавши 300 км. Але це того варте! На початку травня тут буквально за одну ніч відбувається справжнє диво – величезний зелений простір укривається сліпучо білосніжним цвітінням нарцисів. Місцеві пояснюють це прекрасне явище не менш романтичною легендою. Як ви встигли зрозуміти, в Карпатах красиві історії люблять.
А оповідає ця легенда про кохання княжої доньки Русі і простого гончара Іванка. За легендою, якось раз у знак своїх ніжних почуттів хлопець подарував коханій вазу з намальованим нарцисом. Дізнавшись про це, князь сильно розсердився і скинув подарунок з високої гори вниз. Розлетілася ваза сотнею дрібних шматочків, а коли зійшло сонце – всі побачили – поляна “розцвіла” білим килимом з нарцисів. Так і живе красива легенда на вустах у місцевих, а мальовнича долина щовесни стає її наочним підтвердженням.
6. Чернівецька “Прага”
Ох, ці прекрасні кольрові вулички Праги! Вся принадність старовинної Європи втілилася в них. Стоп-стоп, але ми в Чернівцях! Місто чарує вже з самого приїзду – створюється відчуття, що за ніч ви перемістилися на кілька століть назад. Це пробуджує бажання скоріше побачити, що ж підготував саме місто. А воно вас точно не розчарує! У першу чергу, рекомендуємо прогулятися вулицею Ольги Кобилянської. Це справжня гордість міста, яку раніше населяли самі знатні вельможі. Згідно з легендою, вулицю навіть підмітали букетами троянд!
Наступне, що необхідно побачити в Чернівцях – це національний університет. Один з найстаріших в Україні, між іншим. Зовні він нагадує найвідоміші європейські університети: Кембридж, Сорбонну і т.д. Побувавши у Чернівцях, не можна обділити увагою величні ратуші і собори з фресками. До слова, завдяки історичному впливу Австро-Угорщини їх тут величезна безліч! Також не забудьте відвідати величезну центральну площу турецького колодязя і подивитися на оригінальний будинок-корабель.
7. Хмельницька “Ірландія”
А побувавши в Хмельницькій області, ми немов перемахнули через океан! Коли доберетеся до маленького села Бакота, перед вашими очима постануть прекрасні зелені пагорби Ірландії з її скелястим рельєфом. А з висоти відкривається чарівний пейзаж – на блискучу водну гладь. Але, крім мальовничого виду на Дністер, це містечко має ще одну особливість – його немає на карті. Винна у цьому непокірна річка – прилив знищив більшу частину території Бакоти та її архітектурні пам’ятки.
Тепер цю назву умовно носить берег уздовж Дністра, де збереглися руїни колись величного монастиря. Знайти це містечко можна в 50 км на схід від Кам’янця-Подільського. Здається, що якщо і жив Бог на землі, то в цих білих келіях, а якщо пив воду – то з цілющих джерел Бакоти.
8. Черкаська “Норвегія”
З Хмельницької області вирушаємо в Черкаську – продовжуємо нашу кругосвітню подорож! Всього в 100 км від столиці, в районі села Буки є одне воістину райське містечко, яке українці вже давно прозвали “маленькою Норвегією”. А все завдяки Буцькому каньйону, високі скелясті береги якого охороняють спокій річки Гірський Тікич. Цей пейзаж на диво нагадує норвезький фіорд! Найбільш прекрасним Буцький каньйон постає саме в травні – природа укривається яскраво-зеленим різнотрав’ям і “прикрашається” дикими тюльпанами.
Зовсім поряд з каньйоном розташувався галасливий водоспад, а якщо пройти ще трохи далі, Ви побачите руїни старовинного млина, побудованого ще в ХІХ столітті. Тут багато рівнинних майданчиків для пікніків, тому якщо у Вас є намет – сміливо беріть його з собою.
Буцький каньйон
9. Українська “Ніагара”
Знаєте, що є спільного у Тернопільської області зі штатом Нью-Йорк? Це наявність величного водоспаду. Однак, наш Джуринський водоспад донині залишається в тіні свого більш “розкрученого” сусіда – Ніагарського водоспаду. Але, побувавши в маленькому селі Нирків, ви зрозумієте, що незаслужено. Дістатися туди досить складно: громадський транспорт практично не заїжджає в таку глибинку, а ось на автомобілі можна – від Тернополя Нирків відокремлюють близько 100 км.
Але такий шлях подолати точно варто заради чудових пейзажів! Це один з найбільших українських водоспадів: цілих 16 метрів бурхливої гірської води, яка з шумом прокладає собі дорогу. Через потік вимощений невеликий місток, а зовсім поруч розташувалися руїни Чорногородська замку, тому ефектні фотографії – гарантовані. І якщо ви все-таки вирішите вибратися в цю частину України, рекомендуємо вам захопити з собою намети та купальні костюми – звідси точно не захочеться їхати як мінімум кілька днів.
10. Тернопільська “Німеччина”
Але не поспішайте покидати Тернопільську область після екскурсії до Джуринського водоспаду. Цей південний куточок умістив в собі ще одне мальовниче містечко – місто Заліщики. З усіх боків круглий клаптик землі оточений річкою Дністер, а на сушу веде лише невеликий міст. Такий собі півострів прямо в “серці” України – в 120 км від Тернополя! Але панорамний вигляд – це ще не все, чим можуть похвалитися Заліщики. У самому місті також є на що подивитися.
Довгий час це місце знаходилося під протекторатом Польщі, якій воно і зобов’язане своєю прекрасною архітектурою: старовинним костелом Щепанова, величним маєтком князя Понятовського, церквою Св. Трійці. Чим Заліщики заслужили місце в нашому ТОПі українських “країн”? Справа в тому, що це маленьке місто разюче нагадує один з куточків Німеччини під хитромудрою назвою Сааршляйфе: тут річка Саар огинає зелений пагорб села Оршольц – так, як і в Заліщиках.
Заслуговує уваги у розділі “Голландія” Кіровоградський дендропарк , де у травні цвітуть мільйони тюльпанів!!!
Дуже доцільно, ізлюбов”ю до своєї батьківщини. Як тут не послатись на Т.Г.Шевченка: І чужого навчайтеся і свого не цурайтеся. Побільше таких публікацій. Щиро вдячний автору!
Щиро вдячна за чудові порівняння! Обожнюю Україну!
Прекрасні фото та порівняння, що заохочують до подорожей!
Дуже корисна та цікава інформація. Але дозволю собі вказати на помилку. В епізоді про Бакоту. Це річкова долина Дністра, а не Дніпра.
Дякую
І ще одна поправка про Бакоту. Село зникло в результаті діяльності людей. При побудові Дністровської ГАЕС було банально затоплене.:-(
Надслучанську Швейцарію забули.
Все чудово! Але, перепрошую, біля Кам”янця-Подільського тече не Дніпро , а Дністер. Бажаю успіхів!!!!!!!!
За корисну інформацію спасибі! Хочу уточнити, що від Тернополя до с. Нирків трохи більше 100 км. Якщо до Заліщиків вказано відстань 120 км, то до Ниркова трохи ближче. Ще пропоную добавити Дністровський каньйон.
Чудова стаття, дякую. тільки Бакота не на Дніпрі знаходиться, виправте будьласка
шановні редактори статті, Заліщики – це не село, а місто, до того ж районний центр.
І Заліщики оточені Дністром не з усіх боків, як вказано у статті, а тільки з трьох, що надає місту форму півострова.
А якщо я вам ще скажу, що весь ландшафт створений штучно з допомогою роторного екскаватора, причому сотні або й тисячу років тому? Це бувший карьер. Але історію від нас якимось чином приховали. Таких місць на Землі ціла купа. І чому мовчать геологи…?
Дякую!
На фото з сакурами – почала розглядати детальніше, щоб визначитися де Японія, а де Ужгород. Але потім побачила рекламу на тротуарі “джинси”, “все по 10”-одразу все стало ясно.
Українська “Швеція”, а не “Швейцарія”. Бо фіорди саме в Швеції. А так, супер! Дякую!
Немає такого села Бакота ((( і річка не винна, автор то собі вигадав. Насправді під час совка село було затоплене
в 1981 році, коли в ході будівництва Новодністровської ГЕС : населення було виселено в сусідні міста, а сам населений пункт повністю затоплений водою. А пам’ятки знищив у 1996 році обвал верхньої скелі.
супер! надішліть прекрасні місця)
В Херсонській області – є найбільша пустеля Європи – Олешківські піски.
також такі чудеса, як острів Джарилгач – справжній рай для тих, хто любить спостерігати за природою.
недалеко від Херсонщини Кінбурнська і Тендрівська коса.
навіть водопади є – у замку князя Трубецького. ціла купа солених, йодових і марганцевих озер.
ще – гейзери, Мертве озеро, херсонські гори (Станіславський лиман) і багато чого чудесного.
приїзджайте! 🙂
Хоч для нас теперішніх мешканців планети це і не грає ролі, але багато із згаданих місць не є природніми, а були створені кимось з допомогою роторних екскаваторів, причому не так давно – сотні або тисячу років тому. Місце #10 в статті – і українські Заліщики і німецький побратим, яскраві приклади такого втручання. Це бувші доісторичні карьєри. Нажаль, історію від нас якимось чином скрили.
А що толку з краси України ,якщо по нашим дорогам неможливо подорожувати Україною! Хотілось би сісти в авто і поїхати подивитись на красу України на вихідні ,але НІ не поїду дороги жахливі!!!!!
[…] Джерело: newskraine.com.ua […]
9. Українська “Ніагара” . У цьому пункті допущено помилку, адже відстань від Тернополя до села Нирків, де “шумить” своїми хвилями згаданий водоспад, становить не 250 км, як зазначає автор, а – 112, 119 чи 120 км, дивлячись якою дорогою від Тернополя їхати.