Серце, як квітка. Притча про відкрите серце
Грудень 21, 2015Чому нас, часом, ображають за наші добрі справи? Засуджують наші шляхетні вчинки? Буквально плюють у душу за бажання допомогти іншому? Чому заздрість і нерозуміння часто переслідує нас? Відповідь у цій мудрій притчі…
Якось до одного сивого мудрого старця прийшла вся в сльозах молода, красива дівчина. -Що мені робити? – крізь сльози запитала вона. – Я завжди намагаюся по-доброму обходитися з людьми, нікого не ображати, намагаюся усім допомогти, чим можу. І хоч я із усіма привітна і ласкава, але часто замість подяки і поваги приймаю від людей образи і гіркі насмішки. А деякі люди навіть відверто ворогують із мною. Я не винна ні в чому, і це так несправедливо і образливо до сліз. Порадьте, що мені робити.
Мудрець подивився на красуню і з посмішкою сказав:
– Роздягнися догола і пройдися по місту в такому вигляді.
– Так ви збожволіли! – обурилася красуня.- У такому вигляді всякий збезчестить мене і ще казна що зробить із мною!
Тоді мудрець відчинив двері і поставив на стіл дзеркало.
– От бачиш, – відповів він, – з’явитися на людях, оголивши своє тіло ти боїшся. Так чому ж тоді ходиш по світі з ОГОЛЕНОЮ душею? Вона в тебе розкрита, як ці двері. І тому всі, кому не лінь, без дозволу ВХОДЯТЬ у твоє життя.
І якщо бачать у чеснотах твоїх, як у дзеркалі – відображення своїх пороків, то намагаються ОББРЕХАТИ, принизити і скривдити тебе. Не в кожного є сміливість визнати, що хтось краще за нього. Не бажаючи змінюватись, порочна людина завжди ВОРОГУЄ з праведником.
– Так що ж мені робити? – Запитала дівчина.
– Підемо, я покаджу тобі свій сад, – запропонував старець. Водячи дівчину по саду мудрець сказав:
– Багато років я поливаю ці прекрасні квіти і доглядаю за ними. Але я жодного разу не бачив, як розпускається бутон квітки, хоча потім я і насолоджуюся красою й ароматом кожнї з них…
Так і ти будь – подібна квітці: РОЗКРИВАЙ своє серце перед людьми не поспішаючи, непомітно. Дивися, хто хороша людина і гідна бути другом тобі і робить для тбе добрі вчинки – тому і ВІДКРИВАЙ свою душу, а ті хто обриває пелюстки і топче ногами…
Ті, котрих ти бачиш, що вони ГРУБІ, непорядні і невдячні – від тих ІДИ, і нічим їм не допомагай. Не кожну людини пускай у своє життя, грубих людей потрібно тримати за замкненими від них дверима своєї душі…
